Як в Україні працюють мікрофінансові кредитні організації, в інтерв'ю розповіла керівник фінансової компанії «Атлас Україна»

31 травня на сайті petition.kmu.gov.ua зареєстрована петиція про часткову або повну заборону діяльності мікрофінансових кредитних організацій (далі по тексту – МФО). Автор петиції наполягає на тому, що діяльність МФО спрямована створення умов «боргової ями» для клієнта, зазначає про непоодинокі випадки доведення до самогубства внаслідок кабальних умов фінансових кредитів від МФО. Також в тексті петиції неодноразово йдеться про порушення МФО норм чинного законодавства та скоєння їх посадовими особами кримінальних правопорушень фактично ще на етапі видачі кредиту. Чи так це насправді ми запитали у Крістіни Гончарової, директорки фінансової компанії «Атлас Україна», одним з напрямків діяльності якої є саме надання мікрофінансових послуг.

atlas111

Ред.: Отже, Крістіна, як Ви бачите, громадяни бунтують проти діяльності компаній подібних Вашій. Як Ви прокоментуєте це і чи відповідає дійсності все те, що «інкримінують» таким компаніям?

КГ: По-перше, згадувана вами петиція за два місяці зібрала лише 121 підпис. А ми знаємо, що критична маса – це 25 тисяч голосів. Тобто стверджувати, що громадяни України саме бунтують проти нашої діяльності є істотним перебільшенням. По-друге, я б хотіла зауважити, що в Україні відсутній законодавчо визначений термін мікрофінансові організації, натомість законодавство, регулятор та, власне, учасники ринку вживають термін небанківські фінансові організації. Тому вживання цього терміну в петиції вже не обґрунтовано. За даними Нацкомфінпослуг (ред. – Національна комісія, що здійснює державне регулювання фінансових послуг України) на сьогодні більш ніж 3 мільйони українців користуються чи принаймні один раз користувалися послугами небанківських фінансових установ, а обсяг виданих коштів за І квартал 2019 зріс на 18,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року до 14,1 млрд. грн. Ці дані свідчать про популярність мікрофінансових позик в Україні.

Ред.: А як взагалі працюють небанківські фінансові установи? Яка в них бізнес-модель? Звідки беруть гроші для кредитування?

КГ: Для отримання статусу небанківської фінансової установи достатньо організувати юридичну особу у формі ТОВ, ТДВ, акціонерного товариства. Потрібно виконати вимоги регулятора щодо мінімального розміру статутного капіталу, це близько 5,5 млн. грн. Розробити правила надання послуг, типові договори, створити інтернет-сторінку компанії та розмістити на ній всю необхідну інформацію. Статус фінансової установи надається Нацкомфінпослуг, яка також видає й ліцензію. В даному випадку це ліцензія на надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту. З цього моменту проста компанія стає фінансовою та правомочна кредитувати. Цікаво, що кредитування дозволене виключно за рахунок власних коштів, тобто коштів акціонерів чи реінвестування прибутку. Це істотна відмінність від банків, які фактично оперують залученими коштами за договорами депозитів та залишками на рахунках клієнтів. Фінансові ж компанії в Україні не мають права залучати кошти. Бізнес-модель проста, кошти надаються на умовах поворотності та платності. Це незабезпечені кредити, рішення по наданні яких приймається як правило за скоринговою системою, тобто роботом на підставі статистичних даних. Тому для таких кредитів характерний високий відсоток безнадійних та проблемних. Звідси й висока процентна ставка за такими кредитами. Ті кредити, які дійсно обслуговуються, змушені «тягнути» весь портфель. Процентна ставка коливається в межах 1-2% в день. На ринку є дві принципові бізнес-моделі – онлайн та оффлайн. Онлайн кредити видаються на картку через інтернет, у той час як для видачі оффлайн кредитів фінансові компанії відкривають відділення.

Ред.: А який відсоток проблемних і безнадійних кредитів у Вашій компанії?

КГ: Це конфіденційна інформація, проте, можу зазначити, що наша бізнес-модель спирається на наступні припущення: 10% кредитів будуть повернуті в строк; 20% - з допустимим простроченням; 10% - після направлення претензії або звернення до суду із позовом; 10% - після пред’явлення до виконання рішення суду; решта – безнадійні кредити.

Ред.: А як працює компанія «Атлас Україна»?

КГ: Ми маємо п’ять базових продуктів – це 4 кредитні продукти під процент, який залежить від кредитної історії позичальника, та поворотна фінансова допомога, на яку не нараховується процент, але клієнт сплачує плату за розгляд заявки. Ми маємо 4 відділення в місті Києві, а також власний інтернет-ресурс онлайн кредитування honey-money.site. Honey-Money це, власне, наш товарний знак. Ми маємо авторську скорингову модель, в основі якої лежить великий масив статистичних даних. Тобто рішення про надання позики фактично приймається автоматично. Також у нас автоматизовано і процес документообігу.

Ред.: Звідки Ваша компанія бере гроші на кредитування?

КГ: Ми порівняно молода компанія і базу нашого капіталу формує статутний капітал та субординована позика акціонера. Наш основний акціонер – це інвестиційний фонд «Інтегрум Венчурс», приватний фонд що інвестує головним чином у компанії нафтогазової галузі, інфраструктурні компанії, компанії фінансової сфери та ІТ-проекти. Також ми реінвестуємо отриманий прибуток.

Ред.: Які особисто Ви бачите проблеми на ринку?

КГ: Я не вважаю, що високий процент чи претензійно-позовна робота є проблемами ринку, як про це стверджується в тексті згаданої раніше Петиції, але я бачу міну сповільненої дії в реформуванні державного регулювання діяльності фінансових компаній. Вже не перший рік регулювання фінансових компаній воліють передати НБУ (ред. – Національний банк України), який, ймовірно, посилить нагляд за ринком, активами та резервами фінансових компаній, обмежить граничну ставку за кредитами. Ми не проти цього, але у такому випадку нам буде важко конкурувати із банками. А тому регулятору потрібно також урахувати фактор конкурентоспроможності небанківського фінансового бізнесу. Для цього достатньо надати нам можливість випускати та обслуговувати платіжні картки. Це не тільки посилить наші позиції, але й безумовно потіснить банківську платіжну монополію. Виграє клієнт, який зможе отримати від фінансової компанії більш гнучкий продукт ще й за меншу платню або й взагалі безкоштовно. Або регулятор може дозволити нам приймати вклади. Так працює ринок в сусідній Російській Федерації, де мікрофінансові організації (а там це законодавчо визначений термін) можуть приймати кошти від населення під процент та надавати їх у кредит. Проте такі вклади не гарантуються загальнодержавною системою гарантування вкладів населення.

Ред.: А яку б пораду Ви дали клієнтам фінансових компаній?

КГ: Звертаючись до фінансової компанії потрібно чітко розуміти, що це швидкі, доступні але дорогі гроші. Після отримання кредиту, потрібно думати над його якнайшвидшим повернення. Оскільки нараховані за певний період проценти можуть виявитися більшими за тіло кредиту. Доречі, досвід обмеження суми процентів за позиками МФО характерний для Росії та Казахстану і це good practice (ред. – приклад для наслідування), яку безумовно слід запозичити.

Дякуємо пані Крістіно за цікаву бесіду. Побажаємо Вашій компаній успіхів, а ринку органічної еволюції!

*Матеріал розміщувався на правах реклами

Читайте також:

 

Коментарі

Комментарі поки що відсутні
Вже зарегистрированны? Увійти на сайт
Четвер, 28 березня 2024

Зображення Captcha

Підписатися на нові блоги на платформі Інвестгазета:

 

Курси валют

Офіційні курси основних валют (НБУ) на сьогодні
Долар США
ЄВРО
Фунт стерлінгів

 

^