Industry4Ukraine – про нові смисли та причини об’єднання

падіння

13 червня відбувся анонс нової платформи Industry4Ukraine, https://www.industry4ukraine.net/ покликаної об’єднати різні промислові, бізнес- та хайтек структури (асоціації, кластери, федерації) з метою лобіювання промислового розвитку перед новим Президентом та майбутнім парламентом.

Продовжити читання

Лише факти: про конфлікт інтересів у Нацбанку

r1

Чому залишилося питання належного незалежного контролю за ефективністю роботи центрального банку

Продовжити читання

Лучший способ предсказать будущее — изобрести его

62322262 2516427081721620 2864959356430974976 n

Разочарован, ничего не сказать.

Продовжити читання

Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами

Напередодні початку 20-річного циклу виплат України за державними деривативами або ВВП-варантами (згідно умов дефолту України від 2015 року) цікаво проаналізувати, а чи міг наш Уряд отримати інші умови угоди про про реструктуризацію та часткове списання зовнішнього державного боргу?

Як відомо, сума реструктуризації склала 18 млрд, з яких 3,6 млрд. Було «списано» (на умовах компенсації у вигляді 15-40% приросту ВВП протягом наступних 20 років), а 14,4 - реструктуризовано.

Безпосередній порядок розрахунку суми виплат за ВВП-варантами передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 912 

За результатами власних модельних розрахунків, навіть при помірних темпах зростання ВВП на середньому рівні 4,3% на рік, сумарний обсяг виплат за 20 років складе 26 млрд. дол.

Виникає логічне запитання, а чи міг Мінфін в 2015 році претендувати на інші умови дефолту?

Проаналізувавши факти я прийшов до висновку, що міг.

Незважаючи на вкрай специфічні першопричини утворення боргу України (військова агресія РФ і зміна вектора розвитку країни), Уряд України домовився з кредиторами на вкрай невигідних умовах (умовах, які були набагато гірші стандартних практик, які вже застосовуються в світі – в Аргентині, Греції ...  див. табл.), а саме:

  1. сума «списання» (3,6 млрд. дол.) була вкрай малою - списано тільки 20% проблемного боргу. У світовій практиці 1998-2010 рр. існували прецеденти списання до 81,5% боргу (Ірак, 2004). Стандартним підходом визначення рівня списання є поточні котирування державних цінних паперів на вторинному ринку. Єврооблігації України в 2014-15 роках котирувалися на рівні 55-60% від номіналу. Тобто при загальній сумі реструктуризації (близько 18 млрд. дол.) - «торгуватися» потрібно було про 7-10 млрд. «списання».
  2. ВВП-варанти України передбачають «повернення» списаного боргу у вигляді 15-40% приросту ВВП, що критично багато, наприклад, для Аргентини відсоток «вилучення» становить 5% додаткового приросту ВВП.
  3. Верхня межа сумарних виплат за ВВП-варантами України – необмежена, що також є унікальним випадком в світовій практиці. В результаті виплати можуть скласти навіть 100 млрд дол, якщо економіка України буде розвиватися як економіка Китаю.

Зазначене вказує або на недостатню професійність складу  або про конфлікт інтересів.

Підписана угода фактично ставить хрест на більшості планів довгострокового розвитку України. 

Цікаво, що державні органи України свідомо ігнорують проблему ВВП-варантів. Начебто її не існує взагалі.

Станом на червень 2019 р. Уряд України не представив жодного документа з оцінкою майбутніх виплат за ВВП-варантами та можливими ризиками збільшення боргових зобов’язань держави у зв’язку з такими виплатами. В останній Cередньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019–2022 роки Уряд України лише обмежився згадуванням про наявність такого інструмента, як «державні деривативи», які «не є частиною державного боргу України». 

Хоча міжнародними стандартами рекомендується складати та розповсюджувати дані щодо похідних фінансових інструментів в якості довідкової інформації до статистики державного боргу. Оскільки  такі контракти можуть збільшувати прямі зобов’язання держави, а у разі якщо зайвих коштів на їх погашення в державному бюджеті  не буде. 

Мінекономрозвитку спільно з ООН в 2017 році   склав  Національну доповідь "Цілі сталого розвитку: Україна" (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=22e86f94-a9dd-421e-adcb-e38748a4b7cb), згідно з якою очікується, що в 2025-2030 роках економіка України буде зростати з темпами 6,5-7,0% на рік., забувши вказати про те, що така динаміка згенерує виплати зовнішнім кредитрам на рівні 21,4 млрд. дол. лише за перші 10 років дії угоди про реструктуризацію державного боргу України. 

Тобто такий механізм виплат підрізає потенційні можливості економічного відновлення утворюючи безкінечний борговий цикл. Недарма журнал Economist прогнозує, що середній темп ВВП України у перспективі 2031-2050 р буде складати лише 1,1% на рік. При таких темпах звісно, що кредитори отримають "нуль", а українці - "мінус".Снимок

Продовжити читання

И снова о варрантах или сказка о том, как Сорос и рептилоиды украинцам развиваться не дают

В Украине есть мода. Люди, которые крайне далеки от рынка еврооблигаций любят комментировать события там происходящие. И хлебом не корми, дай поругать Яресько за реструктуризацию, которая, судя по перечню обвинений, была проведена в интересах то ли украинских коррупционеров, то ли мировой закулисы, то ли их обоих вместе взятых. И больше всего критикуют появление варрантов, которые, по мнению многих критиков, могут высосать все соки из экономики Украины. И вот уже представители экономической команды президента дают интервью, в которых анонсируют будущие операции по выкупу тех самых варрантов.

Продовжити читання

История о том, как мы будем рассчитываться с внешними кредиторами

2019 год является первым годом, по результатам которого Украина должна будет делать выплаты внешним кредиторам, в случае если прирост ВВП страны превысит 3% в год.

Продовжити читання
Позначено в:

Чому в Україні не працює інфляційне таргетування?

Розуміння того, чому інфляційне таргетування (далі – ІТ) не працює в Україні нерозривно пов'язане з розумінням фундаментальних проблем економіки. Ключова проблема - низький рівень життя і низькі темпи економічного зростання.

Продовжити читання

Украина хронически бедна – и это надолго

найман

На прошлой неделе МВФ опубликовал очередной полугодовой статистический сборник по мировой экономике.

Продовжити читання

Инфографика ВВП - главного индикатора благосостояния граждан в каждой стране мира


Инфографика ВВП, главного индикатора благосостояния граждан в каждой стране мира. Данные за 2018 года.

Продовжити читання

Кооператив как новая модель социально-экономических связей

Украина требует глобальных перемен. На протяжении 27 лет Независимости мы пережили не один экономический и политический кризис, которые в результате привели к сокращению украинского валового продукта на треть, деиндустриализации, утрате основных отраслей и внешних рынков.

Продовжити читання

Підписатися на нові блоги на платформі Інвестгазета:

 

Курси валют

Офіційні курси основних валют (НБУ) на сьогодні
Долар США
ЄВРО
Фунт стерлінгів

 

^