Головна причина падіння промисловості – світові ціни, а не посилення курсу гривні. За розрахунками НБУ, металургійна галузь втратила в 2019 році від зниження світових цін 23,4 млрд грн, а від зміцнення курсу гривні 4,4 млрд грн. У відносному вимірі, втрати від зміцнення курсу склали 16% від загальних втрат.
- За даними Світового банку на світових сировинних ринках лідируючу позицію продовжують демонструвати світові ціни на залізну руду - у грудні 2019 року (р/р) зростання на 34%, яке відбувалося на тлі нарощення запасів напередодні святкових вихідних та діючих виробничих обмежень, що в свою чергу, також впливало на уповільнення скорочення цін на базові метали – «мінус» 2,4% порівняно з «мінус» 4,1% у листопаді 2019 року (р/р). При цьому, у 2019 році порівняно з 2018 роком зростання світових цін на залізну руду становило 34,5%, на базові метали – скорочення на 9,9%.
Ціни на руду та метал важливі для прибутковості та обсягів виробництва нашої металургійної галузі. Більш високі ціни означають більше прибутків та кращий стан промисловості.
Падіння промисловості набуло системного характеру і потребує швидких дій держави. Мінекономіки працює над підписанням меморандуму з галуззю з першочергових кроків, стратегією та планом дій з захисту та розвитку промисловості; також починає працювати штаб з поточної ситуації з інфраструктурою, в який увійдуть представники промисловості, УЗ та портів. Вже розроблено 13 напрямків - векторів дій, які буде незабаром оприлюднено.
У 2018 році інвестиції склали:
В начале года я рассказывал о том, что с января буквально у всех импортеров сырья (ткани, трикотажные полотна, пряжи и пр.) возникли системные проблемы, которые раньше, конечно, тоже случались, но эпизодически (и не только у нас в отрасли, как оказалось).
Історія з обшуками на “АрселорМіттал”, що трапилась влітку в Кривому Розі викрила глобальну проблему. Підприємство тоді звинуватили в “екоциді” – мовляв, через його діяльність та утворені внаслідок неї шкідливі викиди в Кривому Розі збільшується кількість онкологічних захворювань.
Слушаю европейские подходы, сравниваю с нашими и удивляюсь насколько большая между нами пропасть. Вещи, которые у них воспринимаются как само собой разумеющиеся, у нас не воспринимаются. А нашими чиновниками яростно критикуются как неправильные и нерыночные. Вот посмотрите:
- Госпомощь за создание рабочих мест это способ увеличить налоги. И данные расходы потом вернутся в бюджет в виде новых налогов.
- В Дании есть 12 отраслевых кластеров, однако инициатива по их созданию шла от государства. Лишь для того чтобы бизнесы из одной сферы работали более эффективно.
- Примерно 600 млн евро внутренних государственных средств и средств ЕС идёт на финансирование проектов малого и среднего бизнеса. И это в стране, где кредит можно получить по почти нулевым процентным ставкам.
- Отдельно существует поддержка экспорта, как с помощью консультационной поддержки, предоставление информации про отдельным особенностям и потребностям в разных странах. А так же отдельно существует экспортное финансирование.
- Есть так же стратегия промышленного развития до 2030. И они очень удивились, что у нашей страны нет стратегии промышленного развития. Когда я это сказал, то они недоуменно спрашивают: а как вы хотите развивать экономику без промышленности? И когда я сказал за счёт каких направлений хотят развивать экономику в Украине, то это вызвало у них смех)
Цими днями виповнюється 5 років, як в Україні розпочалось просування Індустрії 4.0. В квітні 2014 після відвідин Hannover Messe асоціація АППАУ вперше розпочала системні комунікації та просування технологій 4.0 серед своїх членів. Отже, де ми сьогодні в цьому тренді й по відношенню до розвинутого світу?
Ми часто промовляємо «регулятор» чи «регулювання», посилаючись на державне управління. Більшість реформ які зараз йдуть в Україні мають відношення до змін законодавчого, нормативного характеру, а також інших ініціатив державного апарату, який має за визначенням краще впливати на наш розвиток в тій чи іншій сфері. Ефективність цього регулювання визначає наше ставлення та підтримку – від схвального й до різко негативного «лиш би вони нас не чіпали». Остання точка зору й досі масово домінує серед чисельних категорій промислових секторів. Давайте поглянемо, наскільки вірною є така точка зору й що за цим стоїть на прикладі однієї з найактуальніших тем – інноваційного розвитку в промислових хайтек.
Недавня презентація 1-го каталогу ІТ-екосистеми в Україні знову підняла питання про стан подібних екосистем по іншим галузям. Й зокрема, в тих промислових секторах, де інноваційна складова грає критичну роль в конкурентоздатності. Стан цих екосистем справді на межі точки неповернення і наразі ясно одне – спасіння утопаючих в руках самих утопаючих.
Нові блоги
Популярні теми:
Підписатися на нові блоги на платформі Інвестгазета:
Курси валют
Офіційні курси основних валют (НБУ) на сьогодні
Долар США | |
ЄВРО | |
Фунт стерлінгів |