Як підрядним організаціям енергоатому пережити кризу неплатежів?

Як підрядним організаціям енергоатому пережити кризу неплатежів? Як підрядним організаціям енергоатому пережити кризу неплатежів?

Відчувається, що вирішення фінансових проблем ЕНЕРГОАТОМУ знайдено і ось вже видніється світло у кінці тунелю. Президентом підписано проєкт Закону про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії. У попередньому дописі мною розглянуті інструменти врегулювання заборгованості. Дійсно, нормативний документ спрямований на забезпечення ліквідності в енергетичній галузі. Але скільки часу потрібно для того, щоб ця ліквідність «дійшла» до підрядних організацій, що забезпечують виконання планів з реконструкції та модернізації АЕС, продовження строків експлуатації енергоблоків? І як можна забезпечити безперервність цих процесів ще до імплементації положень законопроєкту? 

У 2016 році Кабінетом міністрів України затверджено масштабний інвестиційний проєкт з реконструкції системи технічного водозабезпечення на атомній електростанції, розташованій у моєму рідному місті Южноукраїнську. Його реалізація є складовою стратегії енергетичної безпеки України. Реконструкція «бризкалів» (так місцеві атомники називають проєкт) дозволить уникнути втрат виробництва електроенергії на Южно-Українській АЕС через високу температуру циркуляційної води та зняти обмеження потужності енергоблоків, що викликані недостатньою охолоджувальною здатністю Ташлицького водосховища у літній період.

Термін завершення робіт зсувається вкотре і на сьогодні кінцева дата досі невідома. Причиною є брак фінансування робіт та обмежені можливості ключових підрядників фінансувати роботи за власний рахунок. Деяким з них ЕНЕРГОАТОМ вже заборгував понад 1 млрд. грн.

Ключові підрядники ЕНЕРГОАТОМУ мають вузьку спеціалізацію і виконують роботи виключно за замовленням державного енергетичного концерну. Вони вже звикли до роботи в умовах дефіциту обігових коштів і неритмічності фінансування. Проте й вони вже вичерпали свої фінансові можливості і знаходиться на грані вимушеної зупинки.

Варто розуміти, що фінансові проблеми ЕНЕРГОАТОМУ не будуть зняті ані на наступний день після набрання законом чинності, ані через тиждень. Попереду складний та тривалий процес творення підзаконних актів, які забезпечуватимуть виконання закону.

Схема імплементації його положень вбачається мені приблизно такою:

  1. Провести звірку стану взаєморозрахунків станом на 01.07.2019 між учасниками ринку електроенергії, боргові зобов’язання між якими підлягають зарахуванню/списанню.
  2. Розробити та погодити проєкти договорів про списання/зарахування заборгованості.
  3. Визначити порядок та механізм внесення ОВДП до статутного капіталу ЕНЕРГОАТОМУ.
  4. Укласти договори про списання/зарахування заборгованості.
  5. Затвердити статутні зміни відповідними органами ЕНЕРГОАТОМУ та профільним міністерством.
  6. Випустити необхідну кількість ОВДП та переказати їх безпосередньо на депозитарний рахунок ЕНЕРГОАТОМУ.

І навіть після виконання останнього пункту в ЕНЕРГОАТОМУ все ще не буде коштів для розрахунків із кредиторами.

Тож, що далі?

Добре, що на сьогодні українські ОВДП є достатньо ліквідним інвестиційним інструментом, який користується попитом як серед корпоративних, так і приватних інвесторів резидентів і нерезидентів. Що може зробити державна компанія з ОВДП?

Варіантів як мінімум п’ять:

  1. Чекати погашення. Після «виходу в кеш» вільно розпоряджатися наявними грошовими коштами.
  2. Отримати банківське фінансування під заставу ОВДП.
  3. Продати на вторинному ринку ОВДП та «вийти в кеш».
  4. Погасити наявні банківські кредити за рахунок ОВДП та зекономити кошти на щомісячних процентних виплатах.
  5. Розрахуватися із підрядниками ОВДП.

Кожен із запропонованих варіантів має свої переваги і недоліки, але їх всі об’єднує одне – для того, щоб їх реалізувати потрібен час.

Плече підтримки може підставити українська банківська система. Достатньо стійкі та ліквідні державні та деякі найбільші приватні банки могли б надати підрядним організаціям фінансування під заставу дебіторської заборгованості ЕНЕРГОАТОМУ, або на умовах факторингу (процентного, з регресом чи без).

Як це працює?

Підрядна організація звертається в банк із клопотанням про отримання кредиту чи надання фінансування за договором факторингу. Заставою виступає дебіторка ЕНЕРГОАТОМУ. Фактично, банки розуміють, що ризик неповернення кредиту лежить на державному підприємстві.

На сьогодні ЕНЕРГОАТОМ вже є клієнтом всіх державних та деяких приватних банків, а тому банки вже розуміють його бізнес-профіль та кредитоспроможність. Для оформлення застави чи факторингу потрібна згода ЕНЕРГОАТОМУ. Після цього укладаються відповідні договори і клієнт може отримати до 90% суми заборгованості. Ці кошти можна спрямувати на підтримання поточної ліквідності з метою продовження виконання стратегічно важливих для енергетики України проєктів в очікуванні вирішення фінансових проблем ЕНЕРГОАТОМУ.

Що буде у разі неповернення або несвоєчасного кредиту?

Відповідатиме клієнт, але ж ми розуміємо, що банки завжди підуть на зустріч і наватимуть відтермінування до моменту надходження платежів від ЕНЕРГОАТОМУ.

Впевнений, що сьогодні банкам потрібно згуртуватися і запропонувати ринку продукти по фінансуванню обігових коштів під заставу прав вимоги до ЕНЕРГОАТОМУ. Підрядникам не варто боятися боргового фінансування. Це реальна можливість підтримати компанію «на плаву» та дочекатися стабілізації фінансового стану свого замовника, зберегти репутацію та забезпечити майбутні державні замовлення.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
22.10.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^