Як на кінцевих споживачів вплине спрощення доступу третіх сторін до теплових мереж

В минулих статтях ми розповіли про те, як спрощення доступу третіх сторін (незалежних виробників теплової енергії) до теплових мереж може покращити ситуацію в централізованому теплопостачанні, та що для цього треба зробити. Тепер саме час розповісти більш докладно, яких змін слід очікувати споживачам, якщо така система запрацює.

Для початку нагадаємо, що суть пропонованих змін полягає в полегшенні доступу третіх сторін (незалежних виробників теплової енергії) до систем централізованого теплопостачання, для їх спільної роботи в одній тепловій мережі та продажу теплової енергії на конкурентних засадах, коли пріоритет продажу матиме той, хто запропонує нижчу ціну.

Звичайно, одним з наслідків має стати зниження тарифів на теплову енергію для кінцевого споживача. Проте, на початку процесу таке зниження навряд чи буде надто стрімким, і для цього є ряд причин.

По-перше, впровадження конкурентних систем пропонується, принаймні спочатку, в системах ЦТ (що включає джерело теплової енергії та його теплові мережі), де приєднане навантаження споживачів перевищує 50 Гкал/год. Це досить потужні системи, яких в усій країні можна нарахувати не більше 200. В містах з населенням до 50 тис. чоловік таких систем може не виявитись взагалі. Крім того, така система у складі теплопостачального підприємства, як правило, не є єдиним джерелом теплопостачання – є ще ряд менших котельних, і тариф для кінцевого споживача, по суті, є середньозваженою величиною, що базується на витратах всіх джерел теплопостачання. Тобто, ефект зниження тарифу, отриманий у конкурентній системі, буде дещо «розмитий» через наявність у теплопостачального підприємства інших систем, що працюють за звичайним принципом.

По-друге, навіть за умови, що в конкурентних системах братимуть участь незалежні виробники, чия фактична собівартість теплової енергії буде вдвічі менша, ніж собівартість теплової енергії з природного газу, тариф в системі не зменшиться вдвічі. Адже для НВТЕ є межа пропозиції ціни теплової енергії на торгах, що дорівнює 90 % «газового» тарифу, і ніхто не забороняє їм пропонувати на торгах саме таку ціну, адже, скоріш за все, вона все одно буде нижчою, ніж ціна основного виробника. Реальне зниження тарифу в такій системі може початись лише тоді, коли до системи буде приєднано стільки незалежних виробників, що їх сумарна пропозиція теплової енергії перевищуватиме потреби споживачів, і буде реальна загроза для кожного з них залишитись незатребуваним. А це навряд чи станеться за один рік. Позитивну роль при збільшенні ціни природного газу, та відповідному збільшенні тарифу, може зіграти запропонований механізм зниження, по мірі здорожчання газу, межі цінової пропозиції для НВТЕ від 90% «газового» тарифу до 65-60%. Тоді зменшення тарифу для кінцевого споживача буде більш відчутним.

Яких результатів в теплопостачанні можна досягти завдяки впровадженню конкурентних засад та забезпеченню доступу третіх сторін до систем теплопостачання, яскраво видно на прикладі Литви, де такі системи діють вже не перший рік (рис. 1-2).

Рис. 1. Зміна ціни на теплову енергію теплопостачальних підприємств м. Клайпеда (Литва), 2012-2014 р.р.

Рис. 2. Зміна ціни на теплову енергію теплопостачальних підприємств Литви в містах Вільнюс, Каунас, Клайпеда.

Які ж іще зміни очікуватимуть споживачів, приєднаних до конкурентних систем ЦТ?

Організаційно, для них не зміниться нічого. Оскільки надавачем послуг з опалення та гарячого водопостачання залишатиметься те ж саме підприємство, споживачі платитимуть йому і надалі. Це ж підприємство є відповідальним за якість послуг, що надаються, і всі можливі питання споживачів будуть адресовані саме до нього.

Безумовно важливим є те, що запропоновані механізми спрямовані на збереження централізованого теплопостачання, що матиме суттєвий позитивний ефект в майбутньому. Адже саме централізоване теплопостачання здатне задіяти такі технології, як комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, використання низькопотенційних джерел енергії, утилізацію скидного тепла та впровадження відновлюваних джерел енергії. Саме такий вектор розвитку теплопостачання розглядається зараз в Європейському союзі як пріоритетний.

Хочемо ще раз наголосити, що пропоновані зміни не є панацеєю, і ми не хочемо сказати, що це єдиний можливий механізм. Але це інструмент, що довів свою ефективність і є придатним в тій ситуації, що склалась на даний час в нашому централізованому теплопостачанні.

Даний механізм ніяким чином не впливає на можливості інших шляхів економії, наприклад, на зменшення витрати теплової енергії самими споживачами (термомодернізація, впровадження ІТП, будинкових лічильників теплової енергії, тощо). Це заходи, що здійснюються самими мешканцями за власні кошти. Впровадження ж доступу третіх сторін до систем ЦТ здійснюється за кошти незалежних виробників теплової енергії.

Сподіваємось, що завдяки спільним зусиллями всіх зацікавлених сторін в найближчому майбутньому широка участь незалежних виробників теплової енергії та конкурентні відносини стануть звичним явищем в централізованому теплопостачанні України.

Стаття підготовлена за матеріалами проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Думки авторів, висловлені в цій публікації, не обов’язково співпадають з позицією Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.