Так у чому різниця між IPO рівненського "Вереса" та футбольного клубу "Брюґе"

Видання мінфін вирішило привселюдно купити кілька акцій футбольного клубу Манчестер Юнайтед і при цій нагоді розповісти, що айпіо футбольних клюбів – це нездорово. Ось, мовляв куди той рівненський Верес пхається, коли цілий футбольний клюб Брюґе відклав своє айпіо. Не дуже патріотична позиція у видання, але зрозуміла - бо коли іде мова про гроші, то патріотизм відходить на другий план.

Якщо вже говорити про гроші, то давайте детально розберемося, у чому різниця між айпіо Вереса і Брюґе. Бо виявляється, що не всі угоди, що називаються айпіо, є однаковими. І не всі айпіо є однаково корисними для футбольних клюбів. При всій повазі до титулованого бельгійського клюбу, порівняння виходить трохи не на його користь.

По-перше, самому клюбу Брюґе ні холодно ні спекотно від того айпіо, бо клюб від нього не отримає ні копійки. Усі гроші від продажу акцій підуть в кишеню основному акціонеру клюбу. Тобто, айпіо Брюґе – це всього лише продаж 30%-40% клюбу його власником. У випадку Вереса – усі гроші від розміщених акцій потрапляють на рахунки клубу, тим самим роблячи його багатшим, і дозволяючи йому більше інвестувати у розвиток, у дитячий футбол. І що найголовніше, дає можливість клубу побудувати спортивну базу, надійно прописавши його у місті, назву якого він носить на емблемі. Тобто, для Вереса айпіо відкриває нові можливості, для Брюґе ж – нічого не відкриває.

По-друге, продаж акцій Брюґе відбувається на «піку» його фінансових результатів. У звітності за останній рік (2019/2020), клюб показав набияке зростання доходів (+46%) та результату ебітда (+90%). Основною причиною такого зростання став особливо вдалий продаж футболістів у звітному році. З такою звітністю добре продавати клюб, але чи варто його купувати - то окреме питання. Рекордні продажі гравців у сезоні 2019/2020, більш ніж на 65 млн ойро, втричі перевищують продажі інших років, тож навряд чи повторяться у найближчому майбутньому.

Отже, фінансові результати Брюґе у наступні роки будуть не такими вражаючими. У випадку Вереса, все його зростання – попереду (звісно, за умови хорошого спортивного результату). Тобто, Верес претендує стати історією зростання – це те, що так полюбляють американські інвестори, які купують айпіо на своєму ринку на сотні мільярдів долярів щороку. Випадок Брюґе - то якась інша історія.

І те, що Брюґе відклав (не скасував) своє розміщення акцій, ніяк не говорить про недолугість самої ідеї айпіо футбольних клюбів. Бо ті ж Манчестер Юнайтед та Ювентус саме таким чином опинилися на фондових біржах.