Цифровізація промисловості – ключові фактори успіху уряду та проекти на 2019

Цифровізація промисловості – ключові фактори успіху уряду та проекти на 2019

Співпраця з урядом має вирішальне значення для запуску національної стратегії Індустрії 4.0, проект якої вийшов в грудні 2018. Цитуємо – «головною рушійною силою розвитку 4.0 має бути коаліція всіх здорових сил, але разом з регулятором – центральними та регіональними органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування». Отже, звідки ці посили й чому такий фокус на урядових структурах, ефективність яких – і тим більше в області високих технологій багато експертів ставлять під сумнів.

Уряд – як головний актор в розвитку промислових хайтек в світі

Власне, цей проект стратегії, що розроблений експертами асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) проводить розлогий аналіз розвитку Індустрії 4.0 в світі. Проаналізований рух та здобутки 8 країн ЄС, наших сусідів по колишньому Союзу, а також Австралії, Мексики та ЮАР, інших країн. Робиться чіткий висновок, що в стратегії розвитку економіки цих країн є великий фокус на групі галузей, що мають назву Industrial Engineering – виробники засобів виробництва, або промислові хайтек – як машино-приладо-судно-авіа – та інші «будування», космічні технології, виробництво електротехнічних та електронних пристроїв, промисловий інжиніринг та автоматизація, оборонний комплекс, проектування та будівництво «під ключ», тощо. Саме ці галузі відносяться до групи середньо- та високотехнологічних, відповідно вони відповідальні за створення найбільшої кількості робочих місць, мають кращу маржинальність та ВВП, отже вони є найбільш привабливими для розвитку економіки.

В епоху 4-ої промислової революції цифровізація цих галузей є ключовим фактором їх зростання та конкурентоздатності. Відповідно, уряди розвинутих країн вже з 2011-13 рр реалізують масштабні стратегії для того, щоб краще управляти цими перетвореннями, що отримали назву «цифрова трансформація». Це означає масове впровадження цифрових технологій на 3-м головним сферам промислових підприємств

  • Повна інтеграція в цифровий світ: по вертикалі- від датчика, чи окремої установки й рівня управління всім підприємством; та по горизонталі – по ланцюжку створення цінності, - як всередині підприємства (від вхідної логістики – й до вихідної), так і включно з зовнішніми постачальниками (управління supply chain).
  • Дигіталізація самих продуктів підприємства, які мають бути наділені інтелектом (приклад – безпілотні авто чи дрони)
  • Зміни бізнес-моделі – з переходом на сервісні (приклади Uber, AirBnb або в промисловості – Kaeser Kompressoren, GE, Michelin)

З урахування складності та специфіки таких трансформаційних процесів уряд є ключовою ланкою для того, щоб планувати та управляти змінами в галузях. Наприклад, програма дигіталізації економіки РФ передбачає такі ролі уряду

  • Реформування освітньої інфраструктури
  • Фінансування прикладних досліджень та прикладного підприємництва
  • Перепідготовка кадрів та додаткова освіта
  • Рішення пріоритетних завдань цифрового розвитку галузей
  • Розвиток цифрової інфраструктури
  • Широка та масова пропаганда інновацій

І хоча РФ по більшості показників цифровізації випереджає Україну мало не вдвічі, все-ж не вони є бенчмарком в зоні СНД. Казахстан демонструє реально швидкі й потужні темпи цифровізації своїх базових промислових галузей. Ось тільки деякі факти

У період 2016–2018 років уряд провів наступні заходи:

  • Опитування підприємств щодо їх готовності до 4.0.
  • Відбір проектів модернізації чи будівництва з елементами 4.0 (з 51 вибрано 24).
  • Разом з експертами Світового банку розпочалась розробка Стратегії інновацій.
  • Розроблений план експорту, в якому є акцент на високомаржинальній продукції.
  • Створена система підтримки експорту за принципом «єдиного вікна».
  • Більш ніж 300 підприємств отримали таку підтримку в цей період.

Згідно з даними інших джерел, в 2018 впроваджувались 14 проектів загальною вартістю 140 млрд тенге (близько $380 млн). Що стосується промислової політики, Казахстан впроваджує 38 промислових зон: 22 з них уже функціонують, 7 будуються, 9 перебувають на етапі реалізації (розробка ТЕО, проведення державної експертизи тощо). Усього в цих зонах працюють 112 проектів, створено більше 5 тис. робочих місць. До нових 219 проектів буде залучено більш ніж $2 млрд і створено 17 тис. робочих місць.

Програма індустріалізації та переходу на 4.0 підтримується на вищому, урядовому, рівні Республіки Казахстан. І саме це є чинником №1 чому Казахстан є лідером в цифровізації своєї промисловості.

 А що в Україні?

З 2014 року ситуація у вказаних секторах економіки складалась драматично. Падіння внутрішніх ринків, втрата зовнішніх (на сході перш за все), труднощі експорту в інші країни світу, масова еміграція тощо призвели до падіння ВВП в окремих промислових секторах в рази. Комітети ВР, бізнес-асоціації, експерти в один голос вказували і вказують на необхідні заходи підтримки – потрібні дешеві кредити, експортна підтримка, ріст ПІІ, оновлення системи проф-тех освіти, державні замовлення в оборонному комплексі (також судно, авіа-та космосі), конкретні стимули для інноваторів, бюджетування науково-прикладних досліджень, створення вільних економічних зон, індустріальних та технопарків, прискорення процесів кластеризації, регіональні програми розвитку промисловості тощо.

В 2016 бізнес-асоціації об’єднались з урядовими структурами в програмі Digital Agenda Ukraine. Конкретні ініціативи дигіталізації економіки розроблені по більш, ніж 20 напрямкам. Індустрія 4.0 – це окремий проект стратегії, що входить в нову Промислову стратегію України. Що зроблено з цього всього в промислових секторах на початок 2019? Якщо чесно та відверто – майже нічого. Єдиний сектор, який отримав значний імпульс для розвитку та певну підтримку уряду – це ОПК. По іншим секторам, уряд все ще планує ці зміни. В 2018 році появились конкретні обриси нової Промислової стратегії й Інноваційної стратегії. Індустрія 4.0 – саме на їх перетині.

Але це все ще плани. Який вже рік. І яких за 5 років була маса інших. Рівень їх виконання – близький до нульової відмітки. Відповідно питання операційної ефективності уряду у впровадженні самих базових, елементарних функцій потрібних для виживання (далеко не процвітання) промислових секторів стоїть на порядку денному вже який рік. З іншого боку, ми розуміємо в чому труднощі досягнення цієї ефективності. Це комплекс причин – від відсутності політичної волі на самому верху, й до браку кваліфікованих виконавців по цілому ряду міністерств та департаментів. Простіше кажучи, цей уряд – дуже слабкий. Це не критика - просто констатація фактів. Причому не тільки і не стільки наша (бізнес-асоціацій). Ось головні оцінки ефективності України згідно Всесвітнього економічного форуму (WEF), який щороку оцінює готовність 100 країн до 4-ої промислової революції:

Категорія «Інституційна спроможність уряду»

  • 99-те – регуляторна ефективність як здатність уряду сприяти та стимулювати проникнення технологій в промисловість
  • 91-ше – майбутня орієнтація уряду
  • 90-те – верховенство права
  • 89-те – корупція

Категорія «Технології та інновації» також має свої низькі показники

  • 95-те – інвестиції та трансфер технологій
  • 92-ге – вплив ІКТ на нові сервіси та продукти (порівняйте це з хайпом в медіа про велич та здобутки цієї галузі)
  • 87-ме – стан кластерного розвитку

Непоганими в нас є лише такі показники, як зайнятість кваліфікованих працівників, якість освіти та науки, доступність інженерів і наукових працівників, а також гендерна рівність.

Ще раз – це наші показники серед 100 країн світу! Їх насправді набагато більше, але по більшості з них Україна вдвічі відстає від РФ та Казахстану, є однією з останніх в Європі і, власне, наш рівень – це рівень слаборозвинутих африканських економік.

Усвідомлення – Реакція - Дії

Читаючи подібні оцінки, частина читачів, можливо, обуриться – «знову #зрада – та скільки ж можна». Інша частина буде говорити – «ну ми ж казали – яка там 4.0».

Власне, в нашій асоціації давно немає оцінок «тільки #зрада» чи « тільки #перемога». Світ не чорно-білий й здатність бачити кольори та відтінки – це і є ключ до взаєморозуміння та прогресу. Наші підходи – радше прагматичні та які базуються на реальних фактах. Головний підхід у співпраці з урядовими структурами полягає в фокусі на ефективності та релевантності спільних дій відповідно до критичної оцінки нашого стану. Й коли є що відмічати як перемоги, хоча б маленькі – ми робимо це з величезним задоволенням та гордістю за Україну. Про це – далі.

Назагал, ми займаємо державницьку позицію й закликаємо інші бізнес-асоціації максимально співпрацювати з урядовими структурами. Без сильної, ефективної держави ми ніколи не станемо сильною нацією й в нас ніколи не буде сильної економіки. Саме тому, з 2016 року ми тісно взаємодіємо з різними департаментами Міністерства економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), а з минулого року – з Міністерством Освіти та Науки (МОН). АППАУ приймає участь в наступних державних програмах

  • Digital Agenda Ukraine – програма цифровізації економіки України, тут ми відповідальні за розділ Індустрії 4.0
  • Розробка Промислової стратегії України – куди внесені наші ініціативи по 4.0
  • Розробка Інноваційної стратегії України – де так само, ми надали там свої пропозиції щодо розвитку інноваційних екосистем в промисловості.
  • Розробка експортних стратегій – де входимо в групи ІТ та інжинірингу.
  • Остання розробка проекту стратегії Індустрії 4.0 – це вже наша власна, що позиціонується як окрема стратегія, під-частина Промислової.

Спільний висновок участі в цих проектах – все це правильні, але дуже повільні процеси державотворення, де в певний момент затверджень та виконання починається маса нестиковок в операційній площині. А саме – які б не були чудові плани та цілі, в певний момент уряд не може їх фінансувати, або ж нема кому виконувати. Очевидно, це є системною проблемою ефективності державної машини. Як результат, в світовій технологічній гонці Україна все більше відстає від розвинутих, і вже навіть від сусідніх країн! І саме тому рівень довіри бізнесу та суспільства до держави є дуже низьким, зокрема до уряду він коливається на відмітці 15%.

Позитивні зрушення

А тепер позитивні зрушення в покращенні тієї самої довіри на конкретних прикладах:

  • На початку 2018 року сильний ефект створення довіри та співпраці з урядовими структурами виробила група «Смарт ре-індустріалізація», куди ввійшли представники офісу реформ КМУ, МЕРТ, ТПП України, Медіа-хаб 4.0, «Держпромзовнішекспертиза», АППАУ та Upromex. Декілька заходів, включно з регіональними зустрічами дали змогу краще вести діалог з регіонами та окремими групами й покращити положення нової Промислової стратегії. Ці заходи широко комунікувались всіма партнерами проекту.
  • Набагато краще в порівнянні з 2017 роком діяв ЕРО (Export Promotion Office) МЕРТ в розробці нової експортної стратегії. Зокрема, ми помітили явний прогрес в виокремленні секторальних стратегій, а також в залученні бізнесу. Наприклад, в ІТ-комітеті призначення лідером цієї групи експертів, керівника Київського ІТ-кластеру Наталію Веремеєву відразу дало значні покращення в комунікаціях роботи групи: вони стали системними та регулярними. Принаймі, ми на собі це відчули.
  • Ефективно складалась взаємодія з МОН в кінці 2018 року. Участь представників департаменту трансферу технологій МОН в відкритті Центрів 4.0, залучення представників асоціації та наших членів ВНЗ в Інноваційний форум в листопаді, надання майданчика для демонстрації здобутків, - все разом це початок встановлення високого рівня довіри та взаєморозуміння.
  • На Фейсбук, в тому числі й через наші канали, поширюється ролик про нові заводи, відкриті в Україні. З 2015-го року їх вже 204, минулого року збудовано 83. Цифра та рівень нових об’єктів вражають – особливо в контексті інформаційних потоків #зради. Подібна інформація, і яку з гордістю поширюють всі патріотичні та проурядові кола є позитивною й підіймає довіру до реформ уряду.

Й кращий для нас приклад взаємодії був в рамках програми Digital Agenda Ukraine. Мова про High Tech Office Ukraine, його кураторів, які стикували нас з важливим замовником реформ в цифровізації – Державним комітетом е-урядування. І який далі забезпечив нашу роботу по створенню національної стратегії 4.0 реальним фінансовим ресурсом. Це вже був той рівень координації, що переходить в проекти співпраці. Відтак, на кінець 2018 року в України з’явилась своя національна стратегія в області, яка супер-важлива для розвитку економіки.

Ключові висновки про фактори успіху в 2018

Підсумки року в співпраці ми підводили на конференції «Співпраця як рушійна сила в розвитку 4.0» в листопаді 2018. В ній приймали участь директори департаментів МОН та МЕРТ, великі промислові групи, розробники та інтегратори, агентства й кластери.

Як резюме цієї конференції та всього року співпраці, ми можемо виділити 5 ключових факторів успіху для урядових структур:

  1. Інтеграція в проекти національного значення представників бізнесу з наданням їм відповідних повноважень. Приклад призначення куратором експортної стратегії ІТ в програмах ЕРО лідера Київського ІТ-кластеру показовий в цьому плані. Відтак вся ІТ-галузь отримує значно кращі перспективи щодо підтримки уряду. Так само, проект національної стратегії 4.0 розроблений в АППАУ, має значно вищі шанси на впровадження, ніж якби він був розроблений виключно в стінах Кабміну. Натомість, цього поки що не можна сказати про інші напрямки діяльності – часто українські експерти повністю «випадають», грантові кошти йдуть виключно до іноземних структур, й результат «довіри» в таких випадках - прогнозований.
  2. Розвинуті комунікації про свої дії, включно з кращим залученням бізнесу. Ми зі своїми Центрами 4.0 ніколи б не приєднались до Інноваційного форуму МОН в листопаді, якби не проактивна позиція менеджерів департаменту трансферу технологій цього міністерства. Натомість, в якому стані зараз знаходиться Промислова стратегія МЕРТ, який в ній прогрес від весни 2018 – інформації в ефірі жодної. Немає жодної інформації про проекти смарт-спеціалізації в регіонах України. Так само, уряд не вважає за потрібно пояснювати та більш широко комунікувати навіть позитивні речі, що вже досягнуті. Наприклад, той же ролик про нові заводи, що вказаний вище. Адже в експертної спільноти подібні речі викликають масу запитань – від аналітичних зрізів по галузям та технологіям, й до балансу в країні новостворених та ліквідованих робочих місць.
  3. Краща координація та співпраця. Розвинуті комунікації – тільки перший крок до координації дій та реальної співпраці в проектах. Крім спільних проектів по розробці нових національних стратегій, що зазначені вже вище, вкажемо декілька проектів регіонального рівня. Ініціатива Запорізької ТПП про проведення форуму Індустрії 4.0 на регіональному рівні в 2018 була підтримана цілим рядом партнерів й має дуже гарні перспективи продовження в 2019. Власне саме цей форум дав змогу АППАУ виробити цілком новий формат проведення заходів в регіонах, де обов’язковим є відвідання кращих представників промислових хайтек на їх території, з наступним широким освітленням діяльності цих лідерів. Продовженням цього була стратегічна сесія в Дніпрі, де завдяки місцевому Агентству розвитку, в перші обмін по розробці регіональної стратегії промислових хайтек були залучені представники мерії, ОДА, провідних підприємств та ВНЗ.
  4. Фокус на релевантних цілях та КРІ + відповідальність за них. Цей чинник та напрямок – одна з ключових проблем державних структур. Тут і досі панує стиль «для галочки» - особливо, в проведенні конференцій різного рівня. Позитивних яскравих прикладів в 2018 – вкрай мало. Можна назвати хіба що проект Державно-інвестиційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) по створенню фонду винахідництва. Тут вже розроблені принципи та критерії стимулювання винахідників «не-ІТ-шної сфери», що є дуже важливим для балансування перекосів, що існують зараз між промисловими інноваторами та ІТ-експортерами.
  5. Реальний курс на ЄС. Постійно декларуючи курс на інтеграцію в ЄС й маючи реальну велику підтримку у вигляді технічної допомоги, уряд все ще дуже мало кроків робить назустріч бізнесу. Хоча б у підтримці тих самих проектів розвитку підприємств малого та середнього бізнесу у сфері промислових хайтек. Зокрема, всі ці підприємства потребують негайної та в рази кращої підтримки в експорті та організації експортних заходів, доступу до капіталу й різних фондів, гармонізації технічних стандартів, стимулювання та інтеграції в європейські проекти інновацій, сприяння трансферу технологій в Україну тощо.

Проекти та виклики співпраці в 2019

2019 буде дуже складним та важким роком й причин на те багато. Тим більші вимоги й наші очікування до співпраці. Проектів розвитку 2019, де всі вищевказані фактори успіху будуть проявлятись (або не проявлятись) чимало й всі вони вже формалізовані в проекті Національної стратегії 4.0.

Головними з них й де «перша скрипка» 100% делегується уряду є наступні

  1. Затвердження на рівні Кабміну в цілому проекту Національної стратегії 4.0, як частини Промислової Стратегії (МЕРТ), й де ряд положень та проектів дотичні Інноваційної стратегії (МОН), а також регіональних політик розвитку (Мінрегіонрозвитку). Ми очікуємо як відповідної постанови про цю стратегію, так і конкретних зрушень в синхронізації планів та проектів розвитку.
  2. Першим серед анти-кризових проектів йде повний аудит інноваційної екосистеми промислових хайтек. Стан в цій сфері незрозумілий і досі, хоча саме ця діагностика – точка відліку для будь-якої оптимізації в розвитку. Ми очікуємо, що цей проект буде пріоритетним для фінансування вже в 1-ому кварталі 2019.
  3. Цифровізація в ОПК. Цей сектор також 100% керується державними стркутурами. В силу відставання від РФ в цій сфері, в тому числі по впровадженню цифрових технологій 4.0, питання цифровізації оборонних підприємств, збільшення їх інноваційності та конкурентоздатності стоять дуже гостро.
  4. Торгова, експортна місія руху 4.0 – обміни на цю тему йдуть з 2016 року, в й цьому році ми очікуємо на конкретні результати. Зокрема, є високі очікування в підтримці наших підприємств на найбільших світових виставках промислових хайтек, як Hannover Messe, а також створення відповідних «експортних» сайтів.
  5. Інтеграція в програми ЄС. Тут ми очікуємо набагато кращу підтримку бізнесу в його залученні до інноваційних фондів та проектів ЄС, в тому числі шляхом надання відповідних тренінгів та конференцій. Окремо, «гарячою темою» є підтримка технічних комітетів по гармонізації стандартів ЄС до українських ДСТУ. Витягувати самостійно цей напрямок й виключно за власний кошт, бізнес не має змоги.

Успішно реалізуючи ці проекти, уряд може здобути значно більшу довіру від різноманітних представників промислових хайтек. Ключовим в цьому залишається не стільки власні, тобто, державні ресурси чи фінанси. Краща інтеграція з бізнесом, кращі комунікації, координація та співпраця, фокус на найбільш релевантних цілях та КРІ, реальний переніс в Україну кращих практик ЄС (а не імітація цього) – ці чинники легко масштабуються й саме вони ведуть до успіху в проектах національного чи регіонального рівня.

Що стосується бізнес-асоціацій, й зокрема нашої – АППАУ та наших партнерів, - ми давно готові до такого режиму співпраці.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированы? Войти на сайт
Гость
19.01.2019
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Поддержать блогерскую платформу Investgazeta

 

Кнопка пожервовать - изображение

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^