COVID-19: Цифра в кривому дзеркалі

COVID-19: Цифра в кривому дзеркалі COVID-19: Цифра в кривому дзеркалі

Про королівство кривих дзеркал ми звикли казати хіба що по відношенню до казок, атракціонів або ж до гібридних воєн, які розв’язує наш північний сусід. В певний момент я усвідомив, що кривих дзеркал повно-повнісінько всередині нашої держави, причому їх свідомо створюють не тільки політики, але й державні органи та ЗМІ, й, звісно, з допомогою «цифри». Маю на увазі як цифри (числа), факти, але також поведінку міністерств, включно з Міністерство цифрової трансформації, яке з’явилось в нас 9 місяців тому. Ці криві дзеркала були б не так помітні, якби не коронавірус – дякувати йому ми не будемо, але визнати його роль як каталізатора процесів потрібно.

Отже, чому дзеркала «криві»? Тому що дійсність в них завжди відображається по-різному – залежить з якого боку ви підійдете до того чи іншого дзеркала. 2 сторони дзеркала – це відображення дійсності, яка створює уряд, й інше відображення – про яке говорять професійні спільноти. Давайте поглянемо на ці дві – зовсім різні, а інколи й протилежні сторони, - в контексті ситуації з коронавірсом.

Про розрахунок піку COVID-19

Від методики та деталей розрахунку цього піку залежить більшість управлінських рішень по відміні карантину. Від яких в свою чергу залежить економічний стан країни. Уряд посилається на розробки НАН України, які кажуть про можливий пік з 2 по 8 травня. Після того крива піде вниз до кінця травня, і якщо карантинні заходи будуть зберігатись. Звідси слідує логіка рішень – «не рипатись» й сидіти вдома, перечекати до кінця травня й далі все буде гаразд.

Але професійні спільноти оперують іншою логікою та іншими даними. Де мова йде про те, що має перехворіти до 60% населення, що точних даних про захворюваність по Україні немає, й тому послаблення карантину може привести до негайного сплеску активних випадків. Звідки інша логіка рішень – «не пересидіти», а якомога ближе наблизитись до реальної картини стану захворюваності. Й де масове, ефективне тестування мало б бути кроком №1.

Про заходи та пріоритети в боротьбі з пандемією

Починаючи з лютого світ починає фіксувати кращі практики в боротьбі з пандемією. Зокрема, й на прикладі Сінгапуру та Південної Кореї до них відносять такі практики (в порядку пріоритетів) як:

  1. Масове ефективне тестування населення.
  2. Ефективне відстеження інфікованих осіб.
  3. Ефективна ізоляція.
  4. Ефективний карантин.
  5. Ефективне лікування.

Карантин який введений нашим урядом з 12 березня став певним шоком для країни. Оскільки ніяких ефективних практик, які мали б слідувати до цього застосовано не було. Чи є вони зараз – ось в чому питання. Сотні тисяч українських громадян повернутих з-закордону не проходили ніякого тестування, а заходи карантину далеко не завжди дотримуються. Отже, можна резюмувати, що уряд взяв на озброєння один-єдиний метод – карантин, і той не завжди відповідає вимогам. Професійні спільноти говорять про баланс, пріоритети та послідовність в розгортанні цих практик.

Про загальну готовність медичної системи

Кабінет міністрів ввів спеціальний облік про стан медичної системи. Згідно цим даним, загальний рівень готовності коливається від 60 до 80% в залежності від регіону. В нас є достатня кількість вільних ліжко-місць, зовсім невеликий дефіцит апаратів Штучної Вентиляції Легенів (ШВЛ, - всього в 365 станом на 28 квітня), ще менше потрібно кисневої апаратури (188) й нам бракує всього навсього 769 моніторів пацієнта. Експерти медики та ініціативні групи оперують зовсім інші показними.

Під час справжнього піку COVID-19 (він може бути і в травні, і в жовтні) нам потрібні будуть десятки тисяч ШВЛ (наразі їх є всього менше 5 тис), набагато більше (а не менше) концентраторів кисню та іншого кисневого обладнання, оскільки проблема не стільки в ШВЛ-ах, як у відсутності кисню та відповідної інфраструктури. Й де кожне ліжко-місце має бути обладнаним монітором пацієнта. Тобто, цифри з обох сторін тут відрізняються на порядки.

Про наявність та потужності вітчизняних виробників ШВЛ

Згідно світовий практиці ці апарати є найбільш вузькими місцями в готовності медичної системи. Дефіцит на них величезний на світовому ринку, ціни виросли в рази й тому більшість урядів максимально намагається розміщувати замовлення в своїх країнах. Наші Президент та Уряд голосно заявляють, що Україна ось-ось розпочне виробництво власних апаратів Штучної Вентиляції Легенів. Професійні спільноти сміються. Їм добре відомо, що такий виробник – принаймі один (компанія «ЮТАС» з Києва) давно вже є. Але ще й досі не отримав жодного державного замовлення.

Натомість, спроби інших (як «НОВАТОР» з Хмельницького) презентувати старі, допотопні моделі з мішками Амбу визивають жах у фахівців – «ці апарати можуть швидше вбивати, ніж лікувати». Але офіційні повідомлення від цього «інноватора» йдуть зі ЗМІ з посиланнями на офіс Президента та МОЗ, які начебто підтримують такі спроби. Сам офіс Президента грає в якусь дивну гру – вони весь час натякають, але не можуть озвучити прямо – про підтримку яких виробників та яким чином мова йде в заявах, що лунають майже щотижня.

Про загальну підтримку вітчизняних виробників

Загальна підтримка вітчизняного виробника має супер-важливе значення для підтримки економіки під час кризи. Світ переповнений прикладами як уряди в ці важкі часи організовують та розміщують в себе замовлення на виробництво апаратів ШВЛ, іншого кисневого обладнання, захистів індивідуального захисту тощо. Україна ж хизується тим, як вона ганяє «Мрію» в Китай за черговою партією китайських товарів.

Вітчизняні виробники, - навіть в нескладних групах товарів, як халати, маски, захисні комбінезони, станції дезінфекції тощо кажуть про повну відсутність інтересу до їх продукції. Або ж, більше того – про явні преференції методам закупівлі імпортних товарів.

Про пріоритети в мобілізації хайтек спільноти

Логіка «зверху – вниз» - від пріоритетів медичної системи та економічних, - й до пріоритетів окремих секторів чи спільнот, мала б домінувати та пронизувати кожне управлінське рішення кожного міністерства. Але те що відбувається – з точністю до навпаки.

Візьмемо для прикладу, останній конкурс Міністерства цифрової трансформації HackCorona in Ukraine, який мав мобілізувати цифрові спільноти. Серед 4-х задекларованих сфер його челенджів на першому місці стоїть «протидія коронавірусу», власне – як це й відображено в назві конкурсу. Але по факту, серед 5 переможців конкурсу немає жодного, хто має відношення до прямих методів боротьби з коронавірусом. Більшість з них націлені на вразливі верстви населення – як фермери, які не можуть збути продукцію, або дітки з проблемами зору, або недостатня кількість жінок серед підприємців.

Яке все це має відношення до безпосередніх, прямих та величезних викликів боротьби COVID-19 – зрозуміти важко. Натомість всі стартапи, які пропонували рішення, націлені на пряме прийняття цих викликів – в сферах того самого тестування, ізолювання, дезінфекції чи лікування пацієнтів – всі залишились «за бортом». Можливо, Мінцифри керувалось тими ж показниками що вони відображають на своїх дешбордах, й звідки слідує що «в нас всього достатньо»? Чи які ж були критерії вибору? – чекаємо на відповідь.

Це перелік можна продовжувати, й в кожному з них ми побачимо різні, інколи протилежні позиції професійних спільнот та державних органів влади. Отже, що відбувається й чому ці відображення настільки «криві»?

На мою думку, все досить банально. В основі такої шаленої різниці, в основі поведінки чисельних керівників чисельних міністерств є всього 3 чинники – безвідповідальність, непрофесійність та свідоме маніпулювання. Відповідальний керівник ніколи б не виводив цифри, як на сайті КМУ в ефір, не переконавшись в їх дійсності. А те, що в нас справжнього, серйозного та незалежного аудиту медичної системи не було, знає кожен медик й кожен працівник МОЗ.

Так само, кожен відповідальний, професійний керівник Мінцифри не став би пропонувати ці дешборди для Кабміну, слідуючи правилу «сміття на вході – сміття на виході», яке добре знають ІТ-шники. Так само кожен відповідальний керівник Мінекономіки мав би протестувати проти масової закупівлі китайських товарів, коли в Україні є власні потужності

Й мабуть всім цим міністерствам потрібно було б негайно домовитись між собою щодо пріоритетів. Бо те, що їх зараз немає – і майже ні в чому, - очевидно. Є одні заяви й нуль на виході.

Зрештою, самим професійним спільнотам варто діяти згуртованіше та більш цілеспрямовано. Нам потрібно бути в рази більш вимогливими, але й розбірливими. Не варто все ототожнювати та критикувати всі департаменти, та міністерства. Навпаки, - і якщо випадки професійного ставлення виявляються, потрібно якомога швидше входити в контакт та підтримувати їх. Навіть пропагувати такі кейси.

Але з іншого боку, пресловутий «діалог» з чиновниками завжди і всюди, - в умовах відсутніх комунікацій та зворотнього зв’язку з боку відповідальних департаментів, їх ігнорування справжніх пріоритетів та викликів країни, ігнорування позицій проф. спільнот, зрештою, просто елементарна відсутність конкретних відповідальних осіб – це шлях в нікуди. Укращому випадку, відбудеться звичайна каналізація – злив енергії волонтерських груп та мас.

Потрібно добре розрізняти ці випадки й швидко займати власну відповідальну позицію. Натомість, невміння це зробити, нездатність консолідуватись – як всередині, але також з тими прогресивними департаментами чи керівниками, які ще є - обійдеться нам надто дорого. Й коронавірус нас до цього спонукає – зараз ми дійсно в одному човні.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
22.10.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^