Откат реформ = особый украинский путь

Если кто-то с экрана телевизора говорит вам, что нам нужен свой украинский путь, что нам не подходят рецепты развитых стран, то знайте, перед вами мошенник. Человек, который пытается вас обмануть. А с какой уж целью он это делает, думайте сами.

Об инициативах аэропортов и Олимпиад - дорого и глупо Фото: kbp.aero

Есть ряд инициатив новой власти, которые можно назвать хорошими. Это и дерегуляция, и будущий либеральный рынок земли, и создание службы финансовых расследований. Это все хорошо. Но в будущем. Еще нет, но будет обязательно. Как обещают. Но гарантии нет. Все это можно назвать структурными реформами, в которых остро нуждается Украина. Но в которых начинаешь сомневаться, когда появляются инициативы о люстрации и понимаешь, кто реально принимает решения в стране. Но надежда пока есть.

За останні 5 років в експортній стратегії України відбулося чимало добрих змін на краще. Були й прогалини. Але якщо про головний результат цього періоду, то мусимо констатувати значне посилення сировинного характеру всієї економіки країни, що відображено і в експорті. В основі цієї тенденції є більш глибокі причини, що апелюють до загальноекономічного курсу країни й темпів реформ. Разом з тим, багато з них мають враховуватись чи, хоча б частково, корегуватись на рівні експортної стратегії.

Нужен ли Украине рынок земли?

С такой постановкой вопроса я совсем не согласен. Как по мне, лучше задать вопрос: а какие задачи мы решим внедрив этот рынок? Какие цели хотим достичь?

Ручир Шарма "Передовые страны. В ожидании нового "экономического чуда": Заключительная часть с моими комментариями

Первое

"Следите за валютой. Дешевая валюта – это хорошо. Следите за реформами и их направлениями – страны начинают реформы, только когда загнаны в глухой угол"

"Передовые страны. В ожидании нового «экономического чуда»" Ручир Шарма

Інноваційні екосистеми для промислових хайтек – як покращити якість

Ми часто промовляємо «регулятор» чи «регулювання», посилаючись на державне управління. Більшість реформ які зараз йдуть в Україні мають відношення до змін законодавчого, нормативного характеру, а також інших ініціатив державного апарату, який має за визначенням краще впливати на наш розвиток в тій чи іншій сфері. Ефективність цього регулювання визначає наше ставлення та підтримку – від схвального й до різко негативного «лиш би вони нас не чіпали». Остання точка зору й досі масово домінує серед чисельних категорій промислових секторів. Давайте поглянемо, наскільки вірною є така точка зору й що за цим стоїть на прикладі однієї з найактуальніших тем – інноваційного розвитку в промислових хайтек.

Розвиток інноваційних екосистем в промисловості – як справа утопаючих

Недавня презентація 1-го каталогу ІТ-екосистеми в Україні знову підняла питання про стан подібних екосистем по іншим галузям. Й зокрема, в тих промислових секторах, де інноваційна складова грає критичну роль в конкурентоздатності. Стан цих екосистем справді на межі точки неповернення і наразі ясно одне – спасіння утопаючих в руках самих утопаючих.

Співпраця з урядом має вирішальне значення для запуску національної стратегії Індустрії 4.0, проект якої вийшов в грудні 2018. Цитуємо – «головною рушійною силою розвитку 4.0 має бути коаліція всіх здорових сил, але разом з регулятором – центральними та регіональними органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування». Отже, звідки ці посили й чому такий фокус на урядових структурах, ефективність яких – і тим більше в області високих технологій багато експертів ставлять під сумнів.

Затянувшийся кризис доверия. Так бы я охарактеризовала ситуацию в банковском секторе, подводя итоги 2018-го года. И что-то мне подсказывает, что существенных изменений в 2019-м предвыборном году не будет.