Інноваційні екосистеми для промислових хайтек – як покращити якість

Ми часто промовляємо «регулятор» чи «регулювання», посилаючись на державне управління. Більшість реформ які зараз йдуть в Україні мають відношення до змін законодавчого, нормативного характеру, а також інших ініціатив державного апарату, який має за визначенням краще впливати на наш розвиток в тій чи іншій сфері. Ефективність цього регулювання визначає наше ставлення та підтримку – від схвального й до різко негативного «лиш би вони нас не чіпали». Остання точка зору й досі масово домінує серед чисельних категорій промислових секторів. Давайте поглянемо, наскільки вірною є така точка зору й що за цим стоїть на прикладі однієї з найактуальніших тем – інноваційного розвитку в промислових хайтек.

Розвиток інноваційних екосистем в промисловості – як справа утопаючих

Недавня презентація 1-го каталогу ІТ-екосистеми в Україні знову підняла питання про стан подібних екосистем по іншим галузям. Й зокрема, в тих промислових секторах, де інноваційна складова грає критичну роль в конкурентоздатності. Стан цих екосистем справді на межі точки неповернення і наразі ясно одне – спасіння утопаючих в руках самих утопаючих.

Співпраця з урядом має вирішальне значення для запуску національної стратегії Індустрії 4.0, проект якої вийшов в грудні 2018. Цитуємо – «головною рушійною силою розвитку 4.0 має бути коаліція всіх здорових сил, але разом з регулятором – центральними та регіональними органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування». Отже, звідки ці посили й чому такий фокус на урядових структурах, ефективність яких – і тим більше в області високих технологій багато експертів ставлять під сумнів.

Затянувшийся кризис доверия. Так бы я охарактеризовала ситуацию в банковском секторе, подводя итоги 2018-го года. И что-то мне подсказывает, что существенных изменений в 2019-м предвыборном году не будет.

С экономической точки зрения 2018 год для Украины был очень насыщенным, и вот почему:

Европейская комиссия утвердила предоставление транша размером в 500 млн. евро, в рамках новой программы макрофинансовой помощи, общий размер которой составляет 1 млрд. евро.  Министерство финансов Украины ожидает получить транш в середине декабря.

Почему Украина и ее государственные компании платят за кредиты в три-четыре раза больше, чем другие страны.

В минулих статтях ми розповіли про те, як спрощення доступу третіх сторін (незалежних виробників теплової енергії) до теплових мереж може покращити ситуацію в централізованому теплопостачанні, та що для цього треба зробити. Тепер саме час розповісти більш докладно, яких змін слід очікувати споживачам, якщо така система запрацює.

Инфляция, считавшаяся в 2015–2016 годах слишком низкой (0–1%) и тормозящей экономический рост, поднялась до целевых 2% в год. А летом–2018 доходила даже до 2,9%, вновь опустившись в сентябре до 2,3%.

Рейтинги України в оцінках різних міжнародних організацій, як на мене, досить точно передають темпи наших реформ. Остання новина про ріст на 5 позицій в doing business може порадувати хіба що завзятих проурядових піарщиків, для яких немає значення звідки висмоктувати черговий інфо-привід. Тверезі люди розуміють, що 71-а позиція в цій категорії – це найгірша серед країн колишнього Союзу, позаду нас тільки Узбекистан та Таджикистан. Натомість, Російська Федерація займає 31-у позицію, а Казахстан – 28-у. Ці рейтинги дзеркальні багатьом іншим – в тому числі про інновації та готовність до 4-ої промислової революції. Згідно даних того Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), ми в 7-му десятку щодо цієї готовності, а по загальній конкурентоздатності – на 81-му. Росія та Казахстан – значно попереду.