На фоні пожеж в торгівельно-розважальних центрах сусіднього державного утворення та проведення перевірок дотримання правил пожежної безпеки в українських ТРЦ, Кабінет Міністрів України на чолі з Володимиром Гройсманом прийняв рішення та направив на розгляд до Верховної Ради України Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 8327. 

Згідно із Законом України “Про приватизацію державного і комунального  майна”, частину об’єктів держмайна реалізують на електронних онлайн-майданчиках,  акредитованих у системі ProZorro.Продажі.  Як відбувається процедура та чого очікує держава? Хто зможе брати участь в аукціонах та як діджиталізація процесу приватизації у держсекторі покращить інвестиційний клімат країни?

Генеральний план населеного пункту – це довгостроковий стратегічний документ, такий собі сценарій перспективного розвитку села, селища чи міста. Законодавство дозволяє місцевим радам вносити зміни до генеральних планів не частіше, ніж один раз на п’ять років. Як виключення можна ініціювати їх дострокову зміну через місцеві державні адміністрації або Кабінет Міністрів. Але чи задовольняє це практичні потреби міст? Далеко не завжди.

Одразу до головного – я вважаю, що так. І ось чому.

Ровно год назад Украина удивлялась, как можно потратить на неработающую систему е-декларирования то ли 30, то ли 100 млн грн.

Жахливий стан доріг та й загалом вітчизняної інфраструктури вже дістав всіх. Терпець увірвався й у самих транспортників. Минулого тижня, після масового мітингу під Кабміном, представники транспортної галузі скликали прес-конференцію, на якій вони озвучили вимогу щодо відставки профільного міністра Володимира Омеляна та початок підготовки до загальнонаціонального страйку. Приводом до таких різких та гучних заяв є запропоновані Омеляном зміни до Постанови КМУ 1081, що дають змогу чиновнику одноосібно вирішувати хто переможе в конкурсі з надання дозволів на обслуговування маршрутів та чи продовжувати договір з транспортною компанією. Але це тільки привід, що став "останньою краплею", в морі проблем та некомпетентних рішень чинного міністра.

Все частіше звертаю увагу, що український інформаційний простір дуже часто «забивають» політичними перфоменсами – початок року був присвячений Саакашвілі, зараз Савченко. Порядок денний формують для українського суспільства, а не навпаки. Суспільство позбавлене можливості обговорювати та впливати на справді важливі проблеми. Ніхто не обговорює корупцію в важливих для країни галузях, тільки західні партнери час від часу нагадують, що їх порядок денний в Україні це подолання корупції. Насправді, це вже класична технологія – відволікання уваги суспільства від реальних проблем, задля штучної підтримки політичного рейтингу.

Для ответа на вопрос надо изучить, чем является для государства обращение криптовалют. Во - первых - это разновидность предпринимательской деятельности, способная генерировать некоторые виды доходов. От относительно пассивных и понятных доходов от майнинга и биржевых спекуляций, до сомнительных операций по легализации капиталов и незаконного валютного обращения. Те из них, которые соответствуют критериями легальности и не представляют опасности для общества, должны быть обложены подоходным налогом на общих основаниях. Некоторые даже могут льготироваться, такой международный опыт есть. Остальные признаваться преступными доходами и конфисковаться в процессе применения уголовной ответственности. Чтобы эти две позиции не смешивать, иметь возможность «отделить зерна от плевел», требуется детальная регламентация, нормативное регулирование, введение в законодательное пространство криптовалюты как объекта правого регулирования и пр.

Действия руководства и владельцев банка Хрещатик привели к убыткам в 2,5 млрд грн. Об этом по результатам комплексного анализа неплатежеспособности ПАО КБ Хрещатик сообщает пресс-служба ФГВФЛ. Вдумайтесь в эту цифру! Это настолько обеднели киевляне.

Залежно від виду правовідносин, основоположне право на працю, яке закріплене в ст. 43 Конституції України, може знайти своє відображення у двох видах: у формі трудового договору (далі – ТД), що виникає після укладення ТД між роботодавцем (юридичною або фізичною особою) і працівником, та регулюються Кодексом Законів про працю (далі – КЗпП) та у формі цивільно-правового договору (далі – ЦПД), що виникає після укладення ЦПД між замовником (фізичною або юридичною особою) і виконавцем та регулюються Цивільним Кодексом України (далі – ЦКУ).