Выделенное

Скільки інвестицій потрібно Україні?

Протягом 2016-2018 рр. інвестиції (валове нагромадження основного капіталу України) зростають з темпами 15-20% на рік.

Це створює хибне уявлення про начебто досягнення певної економічної рівноваги та створення передумов для збалансованого стійкого зростання в майбутньому.

НБУ та Мінекономрозвитку дружньо показують досягнення потенційного рівня ВВП у 2018-19 р р. та подолання негативного розриву ВВП, оскільки в їх короткострокових моделях інвестиції (приріст капіталу) є одним з факторів виробничої функції.

Однак, не все так добре як здається. Залишимо поза увагою проблеми превалювання житлового будівництва України та проблеми розрахунку дефлятора інвестицій. Тут є питання, але це не головне.

Пропоную порівняти інвестиційний потенціал накопичений усіма пост-соціалістичними країнами у % до свого ж стартового рівня початку 90-х. Міжнародна статистика ООН надає можливість це зробити з 1992 р.

Для врахування міграційних процесів варто за основу брати показники в розрахунку на 1 жителя (та в постійних цінах).

Виявляється Україна з гігантським розривом пасе задніх в питанні інвестиційного забезпечення економічної динаміки.

Україна і Таджикистан є єдиними країнами, що до сих пір не вийшли на рівень інвестування 1992 року - в Україні 36%, в Таджикистані - 46%, в Росії - 103%, в Польщі 403% (дані за підсумками 2017 року)

Снимок2

Якщо порівняти динаміку нагромадження основного капіталу між країнами (не обсяги, а саме ДИНАМІКУ!), то виявиться, що в Білорусі на душу населення за 25 років вкладено інвестицій в 4,4 рази більше (!) ніж в Україні, в Польщі – в 6,5 раз більше, в Азербайджані – в 11 раз більше, навіть в Молдові – в 2,3 рази більше.

То які ж теперішні потреби України в інвестиціях?

Порівняно із економікою Білорусі – в Україну за 25 років «недоінвестовано» 370 млрд. дол.

Порівняно із економікою Польщі – 570 млрд. дол.!

Навіть порівняно з економікою Молдови – 180 млрд. дол.!

В першому випадку (Білорусь) – 3 річних обсяги ВВП, в другому (Польща) - 6 річних ВВП!, в третьому (Молдова) – 1,4 річних ВВП.

Гігантські суми і роки втрачених можливостей.

Корупційний саботаж інвестиційної діяльності та популізм призвели до жалюгідного стану конкурентоспроможності національної економіки і врешті-решт «слабка здобич» стала «спокусою» для агресора.

Очевидно, що подолати такий гігантський розрив «недоінвестування» економіки, країна, шо знаходиться в стані збройного конфлікту, НЕ В ЗМОЗІ!

Ніякі перенаправлення споживчих бюджетних видатків на інвестиційні цілі, ніякі послаблення для вітчизняного приватного бізнесу, ніякі антиінфляційні заходи НБУ не зможуть відчутно змінити ситуацію. Реформи дадуть лише довгостроковий ефект і не факт, що ще буде не запізно.

Слід визнати, що в Україні НЕМАЄ власних ресурсів на інвестиції (тим більше державних)! Є кошти лише на латання дірок, на кшталт київських мостів, «що втомилися».

Єдина надія могла б бути лише на міжнародні кредитні ресурси та міжнародну допомогу. Однак ні Світовий банк, ні МВФ, ні ЄС не готові надати хоч який небуть співставний з потребами української економіки ресурс.

Більше того, коли Україна в 2014-15 рр. змушена була девальвувати гривню і в зв’язку з цим отримала непомірне боргове навантаження, все на що спромоглись міжнародні кредитні організації - це близько 10 млрд. дол. кредиту та борговий зашморг на наступні 20 років у вигляді ВВП-варантів (порівнюємо, наприклад з мирною Грецією - три пакети допомоги сумою 323 млрд. євро та списання 110 млрд. євро боргу). Україну ж міжнародні організації за додатковими кредитними ресурсами відправляють на світові фінансові ринки під 8-10% річних.

Висновки

  1. Україні потрібна комплексна стратегія концентрації внутрішніх та зовнішніх ресурсів у реальних інвестиційних проектах.
  2. Монетарна політика гіпер-дорогих грошей повинна бути припинена як «макроекономічна утопія».
  3. Україна «повинна укласти» надійний політичний союз з західними партнерами з чітким орієнтиром щодо цілей нашої та їхньої політики.Населення України повинне почути чітку відповідь від наших західних партнерів - що вони хочуть бачити на місці України – територію між РФ та ЄС з потенційною когортою біженців (яку можна купити чи продати в будь-який момент за невеликі гроші) чи все-таки самодостатню країну, інтегровану і взаємо-потрібну (політично і економічно), на кшталт країн Південно-Східної Азії, що оточували колишній СРСР. І якщо друге, то які загальні риси нашого спільного інвестиційного плану і на які орієнтовні обсяги міжнародних інвестицій чи кредитних ресурсів може розраховувати Україна?

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
29.03.2024

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^