Выделенное 

Що відбуваєтся з цінами та інфляцією

taxi-731334_960_720

Ціни продовжують зростати - інфляція у травні сягнула 9,5% порівняно з травнем минулого року. Це найбільший показник за останні два роки, останній раз інфляція була на рівні 9,6% якраз у травні 2019, після чого темпи зростання цін весь час були нижчими.

Найбільше до росту цін доклалися харчові продукти (з найбільшого - за рік ціни на яйця +34%, на соняшникову олію +75%, цукор +67%) та енергоносії (електроенергія +37%, природній газ +162%, паливо для авто +37%).
Втім, навіть базовий індекс інфляції, який більш стабільний та виключає товари, що мають схильність до сильного коливання цін, доволі стрімко зростає - +6,9% до травня минулого року. Знову ж таки, таких рівнів зростання базових цін не досягало з середини 2019 року.
Ріст цін ймовірно прискорюватиметься й надалі, аналітики очікують 10% і більше в найближчі місяці. Інфляція перевищує прогнози НБУ - очевидно, що Нацбанку доведеться реагувати, підвищуючи ставку.
Втім, процеси в Україні є лише відгомоном глобального зростання цін, яке зараз відбувається всюди в світі. Інфляція в США досягла 13-річного максимуму, буквально за останні кілька місяців, схожа ситуація і в інших розвинених країнах. Ціни на сировинні товари б’ють рекорди, також злетіли ціни на логістику (особливо, морську). Фактично, є тенденція щодо зростання цін у всьому глобальному ланцюгу виробництва, навколо якого побудована сучасна світова економіка (і в який Україна все ще доволі слабко включена).
Причина - стрімке відновлення економік (в першу чергу, розвинених країн) після ковідної кризи. Американці масово прямо та непрямо отримують гроші від уряду в рамках байденівського пакету стимулювання економіки - і почали активно ці гроші витрачати. Бізнес, у відповідь, почав не менш активно розширювати виробництво, до чого виявилися неготовими ні логістичні компанії, ні постачальники сировини. Попит на всі товари злетів і ціни полізли нагору.
Паралельно, центральні банки розвинених країн продовжують накачувати світову фінансову систему грошима, боячись зупинити тільки но розпочате економічне відновлення. Зрозуміло, що це лише підштовхує інфляцію - та, найголовніше, очікування щодо зростання цін у майбутньому (інфляційні очікування). Також зрозуміло, що в якийсь момент кран дешевих грошей у світову економіку почне прикручуватися - інакше це все просто закінчиться інфляційною кризою в глобальному масштабі, як вже було в 1970-ті роки (коли після нафтового ембарго арабських країн різко почали зростати ціни в світі). Поки що очікується, що зупинка “кількісного пом’якшення” (як називають цю програму друкування грошей) та підвищення відсоткових ставок в розвинених країнах будуть поступовими і займуть кілька років. Втім, якщо інфляція набиратиме оберти і інфляційні очікування в розвинених країнах зростатимуть - “перекриття грошового крану” може настати й раніше та бути швидшим.
Після того, як емісія грошей зупиниться та зростуть відсоткові ставки, у світі завершиться ера, до якої ми вже встигли звикнути - ера дешевих та доступних грошей. Доступ до фінансування стане більш складним.
Власне, в цьому й полягає найбільший виклик саме для нашої країни. Адже навіть у цьому світі дешевих грошей ми маємо великі проблеми із залученням цих самих грошей. Наша держава кредитується під відсоткові ставки рівня африканських країн, в нас майже немає приток інвестицій, а головний фінансовий утримувач країни - наші власні заробітчани. Водночас, особливо зараз (при високих цінах на сировину, яку ми продаємо), ми все ж таки маємо принципово доступ до світових фінансових ринків. А, враховуючи очікуване отримання $2,7 млрд від МВФ цього року, без жодних умов, в рамках глобальної програми для всіх країн-членів МВФ, може скластися ілюзія, що фінансові проблеми десь позаду, або принаймні вони полегшилися порівняно з минулими роками.
Але як тільки гроші стануть дорожчими, ілюзія швидко й боляче розвіється, і ми можемо жорстко зіткнутися з суворою реальністю. В якій наша глибока інвестиційна непривабливість - пов’язана з довгою історією хибної на межі безумства економічної політики, репутацією глибоко корумпованої країни та неспроможністю успішно провести глибокі реформи, яких потребує країна, - може проявити себе у вигляді відрізання від світових фінансових ринків. І тоді ми вчергове опинимося в кризі, від якої нас вчергове рятуватиме МВФ та інші західні партнери. А Україна стане ще біднішою порівняно з усіма іншими європейськими країнами - а ми вже зараз маємо найнижчий ВВП на душу населення на континенті.

Щоб уникнути цього сценарію, необхідно сильно підвищити рівень довіри до України з боку світових інвесторів - для чого потрібні системні реформи та зміни в країні. Найлегший спосіб побудувати таку довірю прямо зараз - значно пришвидшити виконання програми МВФ. Наразі, саме програма МВФ сприймається інвесторами як “якір” - найбільш зрозуміла для них програма реформ, виконання якої легко перевірити на практиці. Історично, ми отримуємо в рамках програм МВФ один транш на рік. Цього року поки що не отримали жодного. Якщо ж хочемо змінити сприйняття нас з боку світових ринків - треба почати отримувати щонайменше два транші МВФ на рік. Або провести в країні настільки сильні зміни (безвідносно МВФ), що прогрес в реформах буде очевидний навіть далеким від наших реалій іноземцям.

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
26.09.2021
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

By accepting you will be accessing a service provided by a third-party external to https://investgazeta.ua/

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^