Професійне навчання державних службовців: що, чому, навіщо?

Професійне навчання державних службовців: що, чому, навіщо?

Професійне навчання державних службовців є не унормованим. І чи потрібно взагалі професійно навчати управлінців? Унормування професійного навчання державних службовців є  складником процесу здобуття освіти з набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок державного службовця для реалізації його професійної діяльності.

Спонукальним мотивом для унормування професійного навчання державних службовців[1] є закладений Законом України “Про державну службу” перехід від кар’єрної системи державної служби до системи посад. Тобто конкурсний відбір на посаду державного службовця з огляду на продемонстровані компетентності. Професіоналізація державної служби зосереджує увагу саме на поточному інтенсивному навчанню державних службовців.

В Україні за попередні роки сформована система професійного навчання державних службовців яка ґрунтується на тривалій (Наприклад, в Національній академії державного управління при Президентові України (далі – НАДУ) в 1,5 роки за денною і 2,5 роки  – заочною формою навчання) підготовці магістрів державного управління. Інтенсивне ж поточне професійне навчання, спрямоване на адаптацію державних службовців до змін або на підвищення якості надання управлінських послуг не було пріоритетним. Саме такий недолугий підхід утвердив ситуацію, коли де-факто відсутня адекватна сучасному суспільному середовищу професійна підготовка упродовж усієї кар’єри стратегічно мислячих, конкурентоспроможних дієвих лідерів і висококваліфікованих відповідальних управлінців для розбудови належного врядування й гармонійного суспільного розвитку України.

Практика залучення на державну службу окремих представників з бізнес-середовища та іноземців також виокремлює актуальність професійного навчання державних службовців. Досвід зарубіжних країн свідчить про доцільність конкурентного підходу у професійному навчанні державних службовців. Конкуренція навчальних установ у професійному навчанні державних службовців сприятиме їх конкурентоспроможності зокрема і державної служби загалом. Адже експертно-аналітичну допомогу і відповідну освіту можуть надати не лише державні навчальні заклади й освітні установи, а й приватного сектору. Зважаючи на це є необхідність у розширенні доступу державних органів до ринку освітніх послуг і наданні можливості державним органам обирати з-поміж державних і приватних постачальників освітніх послуг на конкурентних засадах надавача професійного навчання державних службовців.

Перешкодою запровадження конкурентного підходу у професійному навчанні державних службовців є діючий механізм державного замовлення послуг з підвищення кваліфікації державних службовців. Цей механізм передбачає розміщення державного замовлення на підвищення кваліфікації лише серед державних установ, а також – ліцензування та акредитацію освітньої діяльності як умову для вибору постачальника послуг. Тобто існує монополія державних освітніх установ у наданні послуг з професійного навчання державних службовців: одержати освітні послуги з підвищення кваліфікації є можливим виключно у державних освітніх закладах, за програмами, створеними і запропонованими ними ж.

Така монополія не дозволяє установити взаємозв’язок між затвердженими обсягами державного замовлення і коштами, передбаченими на їх використання і, як результат – відсутність чітко унормованого порядку розрахунку вартості навчання одного державного службовця. Наприклад, магістри–випускники НАДУ є неконкурентоспроможними на ринку праці. Так, лише кожен шостий випускник НАДУ відповідає вимогам, що висуваються, на цей час, до посад державних службовців чи посадових осіб місцевого самоврядування. До 3,7 % від усіх випускників обіймали чи обіймають посади державних службовців вищої і середньої ланки управління або до 1,0 % від таких посад в Україні.

Прозорість проведення конкурсу комісією з питань вищого корпусу державної служби продемонструвала прогалини у знаннях і навичках як кандидатів на посади державної служби категорії «А», так і переможців конкурсів. Нестача компетентності ставить під сумнів їх спроможність здійснювати дієве керівництво державним апаратом і впроваджувати реформи, що тривають у державі. Тобто існуюча система підготовки кадрів знівелювала себе завдяки відсутності конкуренції.

Відсутність конкуренції у професійному навчанні державних службовців в Україні – це відсутність фахового аналізу потреб у такому навчанні: навчальні програми за своїм змістом і формою навчання демотивують державних службовців до здобуття професійної освіти і набуття професійних компетентностей.

----------------------

[1] Професійна освіта розглядається як система, процес і результат. Професійне навчання – це процес здобуття професійної освіти у формальний, неформальний, інформальний спосіб та у формі підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації й самоосвіти.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
12.07.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^