Про корову, рейтинги та інновації – або чому роль експертів є ключовою

Про корову, рейтинги та інновації – або чому роль експертів є ключовою

Рейтинги України в оцінках різних міжнародних організацій, як на мене, досить точно передають темпи наших реформ. Остання новина про ріст на 5 позицій в doing business може порадувати хіба що завзятих проурядових піарщиків, для яких немає значення звідки висмоктувати черговий інфо-привід. Тверезі люди розуміють, що 71-а позиція в цій категорії – це найгірша серед країн колишнього Союзу, позаду нас тільки Узбекистан та Таджикистан. Натомість, Російська Федерація займає 31-у позицію, а Казахстан – 28-у. Ці рейтинги дзеркальні багатьом іншим – в тому числі про інновації та готовність до 4-ої промислової революції. Згідно даних того Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), ми в 7-му десятку щодо цієї готовності, а по загальній конкурентоздатності – на 81-му. Росія та Казахстан – значно попереду.

Ці рейтинги та їх зміни добре ілюструють «темпи реформ», ефективність й до великої міри, щирість намірів владних інституцій. Це я про ту ж корупцію, в якій ми також позаду сусідів – як східних, так і західних. До речі, звіт ВЕФ про готовність до 4.0 містить в собі такий підкритерій як «регуляторна ефективність уряду» – по цьому показнику ми на 99-му місці серед 100 країн світу, і це багато чого пояснює. Адже очевидно, що в умовах постійної нестабільності, залежності від «сильних світу цього», корупції та війни тільки сильний уряд здатний сприймати виклики. Зокрема, в промисловості – не дивлячись на значний спад в цій ключовій для економіки сфері з 2014 року та все більше перетворення країни в сировинний придаток для розвинутих країн, уряд майже нічого не зробив за останні роки, щоб протистояти цій загрозі.

І намагаючись всіляко підтримати та посилити наш уряд волонтерськими ініціативами, маємо розуміти, що шлях до серйозних змін в цій сфері ще дуже довгий. А якщо звужувати до промислових хайтек чи діджитал, то програма Digital Agenda Ukraine рухається тими ж темпами, що й більшість реформ – черепашковими.

Що робити в цій ситуації тим, хто мріє про Україну інноваційну та хайтек?

Лорен Грехем, професор Масачусетського технологічного інституту на недавньому Київському Міжнародному Економічному Форумі (КМЕФ) сказав, що «молока без корови не буває». Допоки у нас є корупція, немає достатнього захисту прав інвесторів та інтелектуальної власності – не буде ніяких проривів у створення належних умов для інноваторів та інвесторів. Ця теза не нова – буквально 3 роки тому, професор Грехем те саме говорив в Москві російським бізнесменам. Тільки з більшим упором на демократію. Як бачимо все відносно й недаремно всі ці рейтинги акумулюють масу показників – демократія тільки один з них. Можна мати вільні вибори, й щороку міняти владу – корупція від цього миттєво не щезає, як і не зростає «регуляторна ефективність» по відношенню до важливих викликів чи необхідних змін. І навіть зі всіма здобутками своєї демократії, - ми позаду тоталітарних, східних сусідів. Український досвід становлення демократії  та сильної держави також цікавий тим, що кожна нова влада після чергових виборів ставить «хрест на попєредніках» і починає все спочатку. Звісно, це тільки посилює слабкість державних інституцій, де реформи мають готуватись та впроваджуватись грунтовно й послідовно протягом багатьох років. І в цьому наша суттєва відмінність від того ж Казахстану чи навіть Грузії.

Отже, що робити активістам, бізнес-асоціаціям, галузевим експертам і т.д. в цих умовах д-ууууже повільних реформ, слабкої та непостійної влади й, тим більше, зараз – напередодні чергових виборів?

Теза перша – маємо посилювати владу в фундаментальних стратегіях розвитку, і які не залежать від зміни людей на печерських пагорбах. Програма Digital Agenda Ukraine, яку очолює Hight Tech Office Ukraine не можна назвати дуже швидким проектом об’єднаної бізнес-спільноти чисельних хайтек секторів. Але головне – проект рухається, й це гарний приклад вкладу експертів з бізнесу в важливі стратегічні плани розвитку. Які не мають змінюватись після зміни влади на наступних виборах! В рамках цієї програми, також експерти підготували детальні положення Індустрії 4.0 – керує розробками нац. рух «Індустрія 4.0 в Україні» та асоціація АППАУ. Інший хороший приклад, - підготовка експортної стратегії України – тут ініціатива належить урядовій структурі, Export Promotion Office (EPO), які об’єднали чисельних експертів з бізнесу по секторальним напрямкам. Ці секторальні експортні стратегії очікуються до кінця року.

Теза друга – експертні спільноти мають бути значно більш консолідованими як в поглядах та стратегічних позиціях, так і в конкретних проектах розвитку.

Попередні проекти виглядають успішно тільки на перший погляд – серйозні проблеми є в кожному. Для прикладу, в Digital Agenda Ukraine уряд надто довго узгоджує будь-які питання запуску в дію, а коли навіть узгоджує – не виконує (згадаємо рейтинг вище про регуляторну ефективність). Звісно ж, - відповідальних не знайти. Хоча при цьому, уряд може чіплятись за будь-який інфо-привід, щоб додати собі балів та іміджу. Таким став проект одного київського інкубатора по цифровізації «Укрзалізниці». Мінекономрозвитку негайно оголосило про тиражування подібних проектів на інші державні підприємства. Те, що в УЗ немає ніяких ґрунтовних підходів до цифровізації, не вироблені пріоритети, немає ніяких цілей й всюди домінує пост-радянська культура та корупція - нікого не цікавить. Зрештою, більш ніж дивно, що подібний проект проходить не в рамках тієї ж програми Digital Agenda Ukraine, а поза її межами – і курує все це одне і теж міністерство.

Роль експертної спільноти в таких випадках – швидко фіксувати подібні інциденти, і навіть зупиняти процеси, коли це потрібно. Пояснювати, чому «так не можна», які наслідки і натомість – «як потрібно». Питання знову впирається в ґрунтовну роботу по галузевій аналітиці, порівнянні з кращим зарубіжним досвідом, постановці правильних пріоритетів та постійному акцентуванні на професійних стандартах. Все це потрібно фіксувати в базових документах –  як policy paper, дорожні карти розвитку галузей, чи окремі секторальні та регіональні стратегії. По великому рахунку і якщо брати прикладні аспекти – є дуже мало сегментів хайтек, де подібна роботи ведеться, чи тим більше виконана. По відношенню до «Укрзалізниці», подібна робота тільки запущена – в русі 4.0 створена 1-ша робоча група, що розпочала активну роботу по створенню справжньої дорожньої карти цифровізації цієї галузі. Це – прецедент і для включення інших галузей. Стосовно загального підходу до вироблення галузевий стратегій, ми не одні такі – як інший приклад, можна привести фундаментальні розробки, що готує Біоенергетична асоціація України, які на протязі останніх років доводять елементи розвитку цієї нової галузі до нормативних актів та законодавства.

Якщо говорити про більш глобальні напрямки, наразі є 4 державні політики та стратегії, які мають бути в фокусі уваги всіх експертних спільнот дотичних до промислових хайтек секторів

1 – Промислова стратегія, розробник - Мінекономрозвитку

2 – Стратегія інновацій, розробник – Міністерство Освіти та Науки України

3 – Експортні секторальні стратегії, розробник – команда EPO Мінекономрозвитку, очікуються до кінця року.

До цього варто додати стратегію розвитку Індустрії 4.0, що очікується в листопаді, розробник – асоціація АППАУ. Вона лежить на перетині перших двох стратегій й тому, де-факто, дуже залежить від їх якості – але головне, їх виконання. Експертні спільноти мають бути єдиними та професійними щодо оцінки та прийняття цих стратегій. Й важливо не лише критикувати, але зрештою доповнювати та вдосконалювати, приймати та виконувати положення цих стратегій. Критика – це нормальний процес обговорення, але зрештою пора приймати спільні речі, що рухають вперед. На мою думку, мова вже не йде про «ідеальні» стратегії – важливо приймати бодай найочевидніші рішення й швидко їх впроваджувати. Приймати бюджети, призначати відповідальних й, головне, - виконувати. Бездіяльність протягом  останніх років – й на фоні наростаючих загроз де-індустріалізації та втрат людського капіталу, – нічого не дають крім зневіри й наступної еміграції.

Теза третя – об’єднані експертні спільноти, кластери та асоціації мають швидше інтегруватись в міжнародний простір й впливати на головних акторів, які в свою чергу впливають на наш уряд та на наш інноваційний розвиток. Повна залежність держави від грошей та рішень Євросоюзу, інших впливових гравців має зворотню сторону – цим можна користуватись й об’єднаним експертним спільнотам – асоціаціям та кластерам. Зокрема й в тому, щоб через європейських стейкхолдерів створювати додатковий тиск на тих чиновників та урядові структури, які явно не на місці. Які радше «грають в реформи», ніж насправді націлені на їх проведення. Такого, на жаль, ще багато. В цій сфері також можна наводити приклади чисельних ініціатив, близьких до цифрового розвитку. Потрібно інтенсифікувати цю діяльність.

Наша спільна з урядовцями мета – це ріст конкурентоздатності промислових сегментів, й перш за все, завдяки зростанню їх інноваційності та цифровізації. Для цього потрібно швидше приймати відповідні стратегії та проводити реформи.

Чимало обмінів на ці теми буде в листопаді – подій в Києві маса. Але найбільша концентрація подібних дискусій буде під час Промислового та Інноваційного форумів 20-23 листопада. Сам там експерти зустрічаються з урядовцями в декількох конференціях. Готуючись до гарячих дебатів, не забуваємо – «ми в одному човні». І його назва – Україна. 

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированы? Войти на сайт
Гость
16.11.2018
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Поддержать блогерскую платформу Investgazeta

 

Кнопка пожервовать - изображение

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^