Выделенное

Державні позики по-українськи

Ставка запозичень - фантастично висока

13 березня 2019 р. Мінфін оголосив про розміщення Єврооблігацій на суму 350 млн. дол. США за ставкою 9,75% річних. Ставка запозичення – захмарно висока. Різниця із ставкою валютних запозичень, які Мінфін має можливість залучити на внутрішньому ринку (через розміщення валютних ОВДП), сягає 3-3,5 відсоткових пункти (!!!!). Тим більше, що зараз на внутрішньому валютному ринку склалася сприятлива ситуація із пропозицією валюти.

До відома: в січні-лютому Мінфін розмістив на внутрішньому ринку валютних ОВДП на суму 885 млн. дол. за ставкою 6,5% річних та 33,5 млн. євро за ставкою 4,5% річних.

Міг. Але не захотів. Не цікаво гратися в «низькі» ставки, та й механізм внутрішніх аукціонів ОВДП «ускладнений» ціною відсікання та великою кількістю дилерів. Простіше з єврооблігаціями.

Про той факт, що на внутрішньому ринку валютні кошти є, говорять принаймні дві речі:

  • за 2 місяці 2019г. депозити населення в банківській системі України в доларовому еквіваленті зросли на 608 млн. дол. (за різними валютами, ставками і строками);
  • на руках у населення згідно даних НБУ («готівкова валюта в позабанківському секторі») знаходится 84,3 млрд.дол.!!! (міжнародна інвестиційна позиція - НБУ).

Мінфін навіть не намагається їх взяти (запозичити, організувати ОВДП для населення). Навіщо себе переобтяжувати морокою. Платники податків поки що платять. Куди простіше організувати схематоз. І не просто позичити під шалені відсотки, а відразу їх вивести за межі країни.

Тобто маємо розміщення єврооблігацій під 9,75% (!!!!) при наявності можливості зробити це під 6,5%. Думаю населення залюбки б уклалось в валютні ОВДП під 6,5% . Що це? Наявність "інших" мотивів?

Проігноровано можливості здешевлення запозичень

Однак, це ще далеко не все. Додаткові збитки бюджету нанесено ігноруванням ряду можливостей здешевлення валютних запозичень, а саме:

  1. запозичення розміщено за ставкою вище ринкової;
  2. запозичення розміщено на довгий строк замість короткого;
  3. запозичення розміщено у доларах замість євро.

Так, за даними Cbonds 12 березня середньозважена дохідність до погашення випущених раніше суверенних єврооблігацій України на вторинному ринку становила 8,91% річних (і це з урахуванням дорогих розміщень Єврооблігацій від жовтня 2018 року). Саме така ставка є орієнтиром для нових випусків. Мінфін проігнорував ринкову вартість суверенних цінних паперів.

Йдемо далі. Термін запозичення - 10 років. Здоровий глузд і принципи фінансового менеджменту говорять про те, що коли ринкові відсоткові ставки є критично високими, а емітент гостро потребує залучення коштів на покриття поточних потреб, то варто позичати на максимально короткий термін. Мінфін це ігнорує.

Йдемо далі. Номінація випуску в євро, а не в доларах, дозволила б знизити щорічну відсоткову ставку на 2-2,5% (при тому що помітного зміцнення курсу євро до долара США у найближчі 10 років не прогнозується). Мінфін це ігнорує.

Про те, що суверенна позика України під 9,75% річних є не зовсім «ринковою», свідчать і дані щодо ставок за єврооблігаціями інших суверенних позичальників у лютому 2019 року (дані Сbonds): Єгипет – 6,2%, 7,6%, 8,7% (долар США); Узбекистан – 4,75%, 5,38% (долар США); Туреччина – 5,8% (долар США).

Лишень від різниці ставок внутрішніх та зовнішніх запозичень потенційні чисті збитки державного бюджету складуть 115 млн.дол. США за 10 років. А разом із збитками за аналогічною позикою у жовтні 2018 р. (1250 млн. дол під ті ж 9,75% річних) – понад 500 млн. дол.!!! Якщо порахувати в гривнях суму щорічних збитків державного бюджету (1/10), то отримаємо 1,4 млрд. грн. на рік!!!

Скільки втрат нарахували журналісти «Наші гроші» від оборуток в оборонному комплексі? - 350-500 млн. грн.? Це були дійсно дитячі іграшки.

Ось так розкрадаються бюджетні кошти, а в той же час Мінфін і НБУ наполегливо твердять про ризики підвищення зарплат у бюджетній сфері, які підривають основи «інфляційного таргетування». Досить дивно, що при цьому в країні ще залишилися люди, які продовжують довіряти зазначеним відомствам і діючій владі.

Згадуючи класиків...

На закінчення, хочу ще раз пригадати слова Кейнса про необхідність ОНОВЛЕННЯ економічного світогляду державних діячів відповідно до останніх досягнень економічної науки. (Переклад російською):

«Идеи экономистов и политических мыслителей – и когда они правы, и когда ошибаются – имеют гораздо большее значение, чем принято думать. В действительности только они и правят миром. Люди практики, которые считают себя совершенно неподверженными интеллектуальным влияниям, обычно рабски копируют давно устаревшие взгляды какого-нибудь экономиста прошлого. Безумцы, стоящие у власти, которые слышат голоса с неба, извлекают свои сумасбродные идеи из творений какого-нибудь академического писаки, сочинявшего некоторое время тому назад» (Keynes (1936)).

Нажаль, специфіка України в тому, що в більшості голів українських державних службовців – оновлювати нічого.

Все, що ми маємо в практиці державного управління України – це притворство під прикриттям рекомендацій міжнародних організацій, яке досить часто перетворюється в діяння за зовсім іншими мотивами, прихованими від очей спостерігачів, а іноді – і безпосередніх виконавців.

Автори тексту Іван Богдан та Тетяна Богдан

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
28.03.2024

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^