Выделенное 

Державні позики: як в Україні гроші крадуть

Як в Україні гроші крадуть Як в Україні гроші крадуть

13 березня 2019 р. Мінфін оголосив про розміщення Єврооблігацій на суму 350 млн. дол. США за ставкою 9,75% річних. Ставка запозичення – захмарно висока. Різниця із ставкою валютних запозичень, які Мінфін має можливість залучити на внутрішньому ринку (через розміщення валютних ОВДП), сягає 3-3,5 відсоткових пункти (!!!!). Тим більше, що зараз на внутрішньому валютному ринку склалася сприятлива ситуація із пропозицією валюти.

До відома: в січні-лютому Мінфін розмістив на внутрішньому ринку валютних ОВДП на суму 885 млн. дол. за ставкою 6,5% річних та 33,5 млн. євро за ставкою 4,5% річних.

Міг. Але не захотів. Не цікаво гратися в «низькі» ставки, та й механізм внутрішніх аукціонів ОВДП «ускладнений» ціною відсікання та великою кількістю дилерів. Простіше з єврооблігаціями.

Про той факт, що на внутрішньому ринку валютні кошти є, говорять принаймні дві речі:

  • за 2 місяці 2019г. депозити населення в банківській системі України в доларовому еквіваленті зросли на 608 млн. дол. (за різними валютами, ставками і строками);
  • на руках у населення згідно даних НБУ («готівкова валюта в позабанківському секторі») знаходится 84,3 млрд.дол.!!! (міжнародна інвестиційна позиція - НБУ).

Мінфін навіть не намагається їх взяти (запозичити, організувати ОВДП для населення). Навіщо себе переобтяжувати морокою. Платники податків поки що платять. Куди простіше організувати схематоз. І не просто позичити під шалені відсотки, а відразу їх вивести за межі країни.

Розміщення Єврооблігацій під 9,75% (!!!!) при наявності можливості зробити це під 6,5% наводить на стійку думку про наявність корупційних мотивів у діях Мінфіну.

Як Мінфін наніс збитки бюджету

Однак, це ще далеко не все. Керманичі Мінфіну нанесли додаткові збитки бюджету проігнорувавши ряд можливостей здешевлення валютних запозичень, а саме:

  1. запозичення розміщено за ставкою вище ринкової;
  2. запозичення розміщено на довгий строк замість короткого;
  3. запозичення розміщено у доларах замість євро.

Так, за даними Cbonds 12 березня середньозважена дохідність до погашення випущених раніше суверенних єврооблігацій України на вторинному ринку становила 8,91% річних (і це з урахуванням дорогих розміщень Єврооблігацій від жовтня 2018 року). Саме така ставка є орієнтиром для нових випусків. Мінфін проігнорував ринкову вартість суверенних цінних паперів.

Йдемо далі. Термін запозичення - 10 років. Здоровий глузд і принципи фінансового менеджменту говорять про те, що коли ринкові відсоткові ставки є критично високими, а емітент гостро потребує залучення коштів на покриття поточних потреб, то варто позичати на максимально короткий термін. Мінфін це ігнорує.

Йдемо далі. Номінація випуску в євро, а не в доларах, дозволила б знизити щорічну відсоткову ставку на 2-2,5% (при тому що помітного зміцнення курсу євро до долара США у найближчі 10 років не прогнозується). Мінфін це ігнорує.

Про те, що суверенна позика України під 9,75% річних є не зовсім «ринковою», свідчать і дані щодо ставок за єврооблігаціями інших суверенних позичальників у лютому 2019 року (дані Сbonds): Єгипет – 6,2%, 7,6%, 8,7% (долар США); Узбекистан – 4,75%, 5,38% (долар США); Туреччина – 5,8% (долар США).

Лишень від різниці ставок внутрішніх та зовнішніх запозичень потенційні чисті збитки державного бюджету складуть 115 млн.дол. США за 10 років. А разом із збитками за аналогічною позикою у жовтні 2018 р. (1250 млн. дол під ті ж 9,75% річних) – понад 500 млн. дол.!!! Якщо порахувати в гривнях суму щорічних збитків державного бюджету (1/10), то отримаємо 1,4 млрд. грн. на рік!!!

Скільки втрат нарахували журналісти «Наші гроші» від оборуток в оборонному комплексі? - 350-500 млн. грн.? Це були дійсно дитячі іграшки.

Ось так розкрадаються бюджетні кошти, а в той же час Мінфін і НБУ наполегливо твердять про ризики підвищення зарплат у бюджетній сфері, які підривають основи «інфляційного таргетування». Досить дивно, що при цьому в країні ще залишилися люди, які продовжують довіряти зазначеним відомствам і діючій владі.

Потрібне оновлення,та немає кому…

На закінчення, хочу ще раз пригадати слова Кейнса про необхідність ОНОВЛЕННЯ економічного світогляду державних діячів відповідно до останніх досягнень економічної науки. (Переклад російською):

«Идеи экономистов и политических мыслителей – и когда они правы, и когда ошибаются – имеют гораздо большее значение, чем принято думать. В действительности только они и правят миром. Люди практики, которые считают себя совершенно неподверженными интеллектуальным влияниям, обычно рабски копируют давно устаревшие взгляды какого-нибудь экономиста прошлого. Безумцы, стоящие у власти, которые слышат голоса с неба, извлекают свои сумасбродные идеи из творений какого-нибудь академического писаки, сочинявшего некоторое время тому назад» (Keynes (1936)).

Нажаль, специфіка України в тому, що в більшості голів українських державних службовців – оновлювати нічого.

Все, що ми маємо в практиці державного управління України – це притворство під прикриттям рекомендацій міжнародних організацій, а по суті – діяння, що мають зовсім інші мотиви, приховані від очей спостерігачів, а іноді – і безпосередніх виконавців.

Автори тексту Іван Богдан та Тетяна Богдан

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
15.07.2019
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^