Державні позики по-українськи
Ставка запозичень - фантастично висока
13 березня 2019 р. Мінфін оголосив про розміщення Єврооблігацій на суму 350 млн. дол. США за ставкою 9,75% річних. Ставка запозичення – захмарно висока. Різниця із ставкою валютних запозичень, які Мінфін має можливість залучити на внутрішньому ринку (через розміщення валютних ОВДП), сягає 3-3,5 відсоткових пункти (!!!!). Тим більше, що зараз на внутрішньому валютному ринку склалася сприятлива ситуація із пропозицією валюти.
До відома: в січні-лютому Мінфін розмістив на внутрішньому ринку валютних ОВДП на суму 885 млн. дол. за ставкою 6,5% річних та 33,5 млн. євро за ставкою 4,5% річних.
Міг. Але не захотів. Не цікаво гратися в «низькі» ставки, та й механізм внутрішніх аукціонів ОВДП «ускладнений» ціною відсікання та великою кількістю дилерів. Простіше з єврооблігаціями.
Про той факт, що на внутрішньому ринку валютні кошти є, говорять принаймні дві речі:
- за 2 місяці 2019г. депозити населення в банківській системі України в доларовому еквіваленті зросли на 608 млн. дол. (за різними валютами, ставками і строками);
- на руках у населення згідно даних НБУ («готівкова валюта в позабанківському секторі») знаходится 84,3 млрд.дол.!!! (міжнародна інвестиційна позиція - НБУ).
Мінфін навіть не намагається їх взяти (запозичити, організувати ОВДП для населення). Навіщо себе переобтяжувати морокою. Платники податків поки що платять. Куди простіше організувати схематоз. І не просто позичити під шалені відсотки, а відразу їх вивести за межі країни.
Тобто маємо розміщення єврооблігацій під 9,75% (!!!!) при наявності можливості зробити це під 6,5%. Думаю населення залюбки б уклалось в валютні ОВДП під 6,5% . Що це? Наявність "інших" мотивів?
Проігноровано можливості здешевлення запозичень
Однак, це ще далеко не все. Додаткові збитки бюджету нанесено ігноруванням ряду можливостей здешевлення валютних запозичень, а саме:
- запозичення розміщено за ставкою вище ринкової;
- запозичення розміщено на довгий строк замість короткого;
- запозичення розміщено у доларах замість євро.
Так, за даними Cbonds 12 березня середньозважена дохідність до погашення випущених раніше суверенних єврооблігацій України на вторинному ринку становила 8,91% річних (і це з урахуванням дорогих розміщень Єврооблігацій від жовтня 2018 року). Саме така ставка є орієнтиром для нових випусків. Мінфін проігнорував ринкову вартість суверенних цінних паперів.
Йдемо далі. Термін запозичення - 10 років. Здоровий глузд і принципи фінансового менеджменту говорять про те, що коли ринкові відсоткові ставки є критично високими, а емітент гостро потребує залучення коштів на покриття поточних потреб, то варто позичати на максимально короткий термін. Мінфін це ігнорує.
Йдемо далі. Номінація випуску в євро, а не в доларах, дозволила б знизити щорічну відсоткову ставку на 2-2,5% (при тому що помітного зміцнення курсу євро до долара США у найближчі 10 років не прогнозується). Мінфін це ігнорує.
Про те, що суверенна позика України під 9,75% річних є не зовсім «ринковою», свідчать і дані щодо ставок за єврооблігаціями інших суверенних позичальників у лютому 2019 року (дані Сbonds): Єгипет – 6,2%, 7,6%, 8,7% (долар США); Узбекистан – 4,75%, 5,38% (долар США); Туреччина – 5,8% (долар США).
Лишень від різниці ставок внутрішніх та зовнішніх запозичень потенційні чисті збитки державного бюджету складуть 115 млн.дол. США за 10 років. А разом із збитками за аналогічною позикою у жовтні 2018 р. (1250 млн. дол під ті ж 9,75% річних) – понад 500 млн. дол.!!! Якщо порахувати в гривнях суму щорічних збитків державного бюджету (1/10), то отримаємо 1,4 млрд. грн. на рік!!!
Скільки втрат нарахували журналісти «Наші гроші» від оборуток в оборонному комплексі? - 350-500 млн. грн.? Це були дійсно дитячі іграшки.
Ось так розкрадаються бюджетні кошти, а в той же час Мінфін і НБУ наполегливо твердять про ризики підвищення зарплат у бюджетній сфері, які підривають основи «інфляційного таргетування». Досить дивно, що при цьому в країні ще залишилися люди, які продовжують довіряти зазначеним відомствам і діючій владі.
Згадуючи класиків...
На закінчення, хочу ще раз пригадати слова Кейнса про необхідність ОНОВЛЕННЯ економічного світогляду державних діячів відповідно до останніх досягнень економічної науки. (Переклад російською):
«Идеи экономистов и политических мыслителей – и когда они правы, и когда ошибаются – имеют гораздо большее значение, чем принято думать. В действительности только они и правят миром. Люди практики, которые считают себя совершенно неподверженными интеллектуальным влияниям, обычно рабски копируют давно устаревшие взгляды какого-нибудь экономиста прошлого. Безумцы, стоящие у власти, которые слышат голоса с неба, извлекают свои сумасбродные идеи из творений какого-нибудь академического писаки, сочинявшего некоторое время тому назад» (Keynes (1936)).
Нажаль, специфіка України в тому, що в більшості голів українських державних службовців – оновлювати нічого.
Все, що ми маємо в практиці державного управління України – це притворство під прикриттям рекомендацій міжнародних організацій, яке досить часто перетворюється в діяння за зовсім іншими мотивами, прихованими від очей спостерігачів, а іноді – і безпосередніх виконавців.
Автори тексту Іван Богдан та Тетяна Богдан
Новые блоги
Популярные темы:
Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:
Курсы валют
Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США | |
ЕВРО | |
Фунт стерлингов |
Комментарии