Выделенное 

Особисті фінанси воєнного часу. Поради внутрішнім переселенцям

Зважаючи на назву цієї колонки, напрошується питання: чи може керівник великої страхової компанії знатися на реальних проблемах переселенців та ще й давати поради? Насправді так, адже навряд чи серед українців знайдуться люди, яких протягом життя оминули б неочікувані проблеми і фінансові труднощі. Страхування – саме та індустрія, де накопичується не лише статистика ризиків і втрат, а й історії людей, які змогли подолати негаразди, відновити добробут та примножити статки.

Я дозволила собі сформулювати низку порад для тимчасових мігрантів, зважаючи на особистий досвід. Насправді, він схожий на тисячі українських історій 2022 року: втрата батьківської домівки, вимушений від’їзд з улюбленого міста і недавно придбаної квартири, неможливість повернення без ризиків для дитини, оренда нового житла, відновлення ритму життя і роботи на новому місці.

Саме з такої позиції – спираючись на власний досвід та досвід тисяч клієнтів моєї компанії – пропоную розглянути ті стратегії виживання, до яких вдаються українські внутрішні переселенці. Розберемося, які з них варті уваги, а які тільки збільшують додаткові ризики для переміщених українців та їхніх родин?

Отже, за даними опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), у другому півріччі 2022 року наші переселенці використовують такі основні стратегії виживання:

  • витрата заощаджень – 75%
  • економія на харчуванні – 68%
  • зменшення непродовольчих витрат – 67%
  • зменшення витрат на здоров’я – 54%
  • переїзд в гірше житло – 32%
  • пропущення погашення позик – 31%
  • нові позики та кредити – 27%
  • робота з нижчою оплатою чи кваліфікацією – 19% та 17% відповідно.

Розглянемо усі вісім стратегій та їхню доцільність. Звичайно, вибір – справа вільних, і саме тому знати про обмеження кожного сценарію варто ще до того, як впровадити його у життя.

1. Витрата заощаджень.

Цей спосіб цілком очікувано посів перше місце. Адже заощадження часто створюються саме для екстрених ситуацій, однією з яких і стало повномасштабне вторгнення рф. Та навіть якщо родина акумулювала гроші для інших потреб – на подорожі, ремонт, купівлю авто або житла – все одно саме витрата накопиченого є відносно безболісною стратегією. Адже вона дозволяє не змінювати звичний спосіб життя або незначно коригувати його на певний період.

Втім, є декілька «але»:

  • по-перше, рано чи пізно заощадженням притаманно закінчуватись. У випадку з українськими родинами – скоріше дуже рано, адже за даними національних опитувань, у 40% наших співвітчизників на початку війни були накопичення не більше, ніж на один місяць. Та й якщо б вони були значно більшими, чи їх мали більше людей – чи знадобилися б нам усі інші стратегії виживання?
  • по-друге, запорукою ефективності такої стратегії буде лише активний пошук нових джерел, що дозволять відновити і сам дохід, і хоча б той самий обсяг заощаджень, який було витрачено. Які саме джерела? Про це далі.

2. Економія на харчуванні.

Сама ця фраза справляє якесь «злиденне» та дещо моторошне враження. Але попри все, така стратегія може виявитися цілком слушною та навіть корисною. Варто лише пригадати, скільки харчових залишків псувалося у наших холодильниках за мирних часів? Скільки ми купували недешевого, і при цьому зовсім не корисного фаст-фуду? А як щодо страв із певних «модних» інгредієнтів, що просувалися у різних інформаційних марафонах так званого здорового харчування? До цієї ж статті витрат можна віднести робочі ланчі в кафе чи вечері з друзями у ресторанах. Від усього цього має сенс відмовитися в першу чергу.

Так, не всі родини мали подібні витрати, вони є ознакою певного рівня доходу. Але серед переселенців достатньо багато людей, які втікають перш за все не від злиднів, а від війни – тож для них скорочення цих витрат є цілком актуальним, хоча і дискомфортним через силу звички. Та якщо життя вимагає змін – принаймні, спробуємо зробити їх корисними для власного здоров’я. Не перекривати потребу в калоріях за рахунок «швидких» вуглеводів та шкідливих транс-жирів, більше готувати з місцевих та сезонних продуктів – простіше кажучи, каша з овочами буде і дешевша, і корисніша за піцу.

3. Зменшення непродовольчих витрат.

Ця стратегія також цілком раціональна. Але саме для ВПО (внутрішньо переміщених осіб), які залишили багато необхідних речей у покинутих домівках, її втілення може бути вкрай важким. Особливо це стосується сезонного одягу, побутових речей, необхідного посуду, гаджетів для віддаленої роботи й онлайн-навчання.

Тут варто сформувати список пріоритетів: на першому місці мають бути витрати, які забезпечують не лише фізичне виживання й доступ до ринку праці, а й, за можливості, здоровий спосіб життя. З огляду на наближення холодів, до такого списку мають входити: теплі речі, ковдри, обігрівачі. Також важливо правильно облаштувати спальне місце, аби уникнути загострення хронічних хвороб, наприклад, хребта чи суглобів. На жаль, їхнє лікування зазвичай коштує чимало, триває довго і заважає поверненню до роботи тривалий час.

І ще один важливий момент. Якщо коштів не вистачає на найнеобхідніші речі, не соромтесь отримувати їх у волонтерських центрах. Пам’ятайте: ви не винні, що опинилися у скрутних обставинах. Винен ворог, і він обов’язково за це відповість. А наша мета – просто пережити цей етап, здолати труднощі і знову розквітнути.

4. Скорочення витрат на здоров’я.

А ось у цій стратегії особисто не можу віднайти чогось позитивного. Адже саме здоров’я, ментальне й фізичне, – це найголовніший наш капітал. Та якщо все ж таки ви вирішили зменшити саме цю статтю витрат, варто робити це надзвичайно виважено:

  • не відкладайте звернення до лікаря в разі погіршення здоров’я! Якщо з якихось причин потрапити до фахівця неможливо, скористайтеся дистанційними консультаціями – наприклад через платформу helsi.me,
  • за можливості, попросіть свого лікаря призначати найбюджетніші варіанти потрібних ліків – наприклад, українського виробництва замість імпортних аналогів,
  • робіть фізичні вправи, гуляйте пішки, опануйте йогу – будь-яка фізична активність буде корисною,
  • за потреби зверніться по психологічну допомогу, адже фізичне здоров’я напряму залежить від психічного стану. Наразі існує багато сервісів, які надають таку підтримку абсолютно безкоштовно.

Є ще одна порада. Як тільки фінансовий стан стабілізується, варто подбати про страховий захист здоров’я – принаймні, на випадок травм, хірургічних операцій та критичних хвороб, як-то онкологічні діагнози, інфаркти та інсульти. Це якраз той випадок, коли незначні заплановані витрати на страхування дозволять уникнути особистої фінансової катастрофи у випадку проблем зі здоров’ям. І, насправді, це чи не єдиний крок у межах цієї стратегії, який я щиро раджу втілити.

5. Переїзд в гірше житло.

Реалії майбутньої зими, на жаль, змінили наше уявлення про те, яке житло є кращим, а яке – гіршим. Особливо після ударів агресора по інфраструктурних об’єктах. Тож варіант зміни відносно дорогої оренди в мегаполісі на дешевшу в маленькому місті або селі може стати оптимальним рішенням, особливо за наявності в будинку пічного опалення. До того ж, багато помешкань у сільській місцевості власники готові передати в користування лише за сплату комунальних послуг або навіть безкоштовно.

Шукати таке житло зручно на спеціальних онлайн-майданчиках, які допомагають власнику житла та переселенцю знайти один одного. Я особисто можу порадити сервіс dopomagai.org, створений командою IT-фахівців, які свого часу також проходили шлях внутрішніх переселенців. Відмінність від інших сервісів в тому, що пошук ведеться саме для безоплатного житла – яке, втім, ретельно перевіряється на відповідність вимогам фізичної та фінансової безпеки. Знаючи, що ВПО є дуже вразливою категорією громадян, сервіс перевіряє кожну пропозицію від власника житла на відповідність наданій інформації та тримає зв’язок з переселенцями через «гарячу лінію» 24/7.

6. Невчасне погашення позик.

На початку війни майже всі банки надали своїм позичальникам так звані «кредитні канікули», тож відтермінування чергових платежів або повернення кредитів було цілком прийнятним кроком.

Та сьогодні банки вже повертаються до звичайних умов кредитування, тож ця стратегія має вважатися хибним шляхом, що у майбутньому призведе тільки до більших фінансових проблем. Якщо у вас не вистачає коштів на погашення позики, не варто пропускати терміни, сподіваючись, що проблема з відсотками або штрафними санкціями вирішиться якось сама собою. Не вирішиться, а додасть негараздів. Тож краще зверніться до банку із проханням реструктуризації боргу та пошукайте компромісний варіант разом з працівниками фінансової установи.

7. Нові позики та кредити.

Особисто я не в захваті від позик як способу вирішення фінансових проблем навіть у мирному житті. Адже всі ми знаємо безліч історій про кредити, які треба віддавати саме тоді, коли грошей бракує. Але чимало українців не звикли планувати власні фінанси, тож широко користалися короткотерміновими споживчими кредитами. Зазвичай це дуже дорогі позики, під 50-100 і навіть 1000% річних. За раптового зникнення заробітку такі борги очікувано привели людей до фінансової прірви. Ця історія стосується мільйонів наших співвітчизників, не тільки вимушених переселенців. Та, на жаль, для ВПО така ситуація є чи не найболючішою.

Втім, є випадки, коли новий кредит у ці часи все ж таки є виправданим: якщо ви плануєте придбати робочі інструменти, за допомогою яких почнете заробляти гроші. Це може бути ноутбук для віддаленої роботи або обладнання для підприємницької діяльності. Позичати гроші треба виключно на активи, не на пасиви! Та в будь-якому випадку раджу порахувати фінальну вартість таких кредитів і порівняти доступні варіанти: наприклад, покупку через сервіс сплати частинами, розстрочку від продавця тощо.

І не забувайте правило: регулярні платежі за всіма вашими кредитами мають бути не більшими, ніж 1/3 вашого доходу у цей самий період – наприклад, місяць. А якщо ви орендуєте житло, то їхній розмір не має перевищувати 33% від суми грошей, яка лишається після сплати оренди.

8. Робота з нижчою оплатою чи нижчою кваліфікацією.

Остання за популярністю та насправді – цілком раціональна стратегія. Принаймні тому, що у важкі часи будь-яка оплачувана робота є набагато кращою, ніж її відсутність. І тим більше кращою, ніж життя у кредит в очікуванні «роботи мрії» чи повернення до колишнього життя. Та чи варто на цьому зупинятись?

Статистика свідчить, що 25% переселенців, які поки що не планують повертатись додому, хотіли б відкрити на новому місці власну справу. Біля половини віддають перевагу найманій праці, але 47% з них готові думати про зміну професії або вчитися, щоб отримати нові навички. На мій погляд, це оптимістичні цифри, адже вони свідчать про активну позицію українців, які попри складні умови готові змінюватись і діяти. Або навіть так: саме складні умови розбудили нашу готовність діяти!

Тож моя порада однозначна: вчіться, пробуйте нове, не зупиняйтеся. Не цурайтеся будь-якої роботи, але пам’ятайте: ваша робоча «планка» не має лишатися заниженою, адже ви просто змінили місцевість, та не втратили своїх навичок, а згодом опануєте ще й нові. Ба більше – ви все одно вдома, знаєте мову, можете активно спілкуватися та шукати нові можливості (наприклад, наші земляки за кордоном такої можливості не мають). Тож переглядайте портали з працевлаштування, підпишіться на розсилки вакансій у месенджерах та місцевих групах в соцмережах і не втрачайте надії! Наразі є дуже багато безкоштовних курсів з перекваліфікації, деякі навіть пропонують подальше працевлаштування. Але будьте обережними з тими «роботодавцями», які вимагають зробити якісь початкові внески або оплачувати власні курси. Навіть якщо їхні запрошення будуть здаватись дуже привабливими – не рекомендую ними спокушатися.

Є ще один варіант: одразу шукати нову роботу, на яку беруть без профільного досвіду і проводять повне навчання. Так, наприклад, відбувається у нашій сфері, на ринку страхування життя. До речі, навчання у life-страховиків піде на користь, навіть якщо ви не залишитесь в цьому бізнесі, бо навички спілкування, проактивності, фінансової грамотності стануть у пригоді завжди. Принаймні, вже за декілька місяців ви точно зможете самостійно аналізувати та обирати фінансову стратегію, яка буде корисною для вас особисто та ще – допомагати людям, які починають відбудовувати власний добробут. Адже всі ми віримо у Перемогу і розуміємо – маємо жити, навчатися, розвиватися та розбудовувати своє життя і країну ще кращими, ніж раніше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*Використані матеріали: Міжнародна організація з міграції (МОМ), Звіт про внутрішнє переміщення в Україні, раунд 8, серпень 2022 року

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
08.12.2022

Изображение капчи

By accepting you will be accessing a service provided by a third-party external to https://investgazeta.ua/

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^