Основні гравці в конкурентних системах централізованого теплопостачання

В минулій статті ми розповіли про запропонований механізм доступу третіх сторін до систем централізованого теплопостачання та врегулювання відносин, що виникають між ними, на конкурентних засадах. В цій статті ми розкажемо про ролі зацікавлених сторін в цьому процесі.

Звичайно, найбільш зацікавленою стороною є споживачі теплової енергії, оскільки саме вони мають отримати позитивний результат у вигляді зменшення витрат на опалення та покращення якості відповідних комунальних послуг. Для споживачів це тим більш приємно, що нічого особливого їм робити не доведеться. Ну, хіба що треба зрозуміти, що часи «дешевого газу» давно пройшли, і марно очікувати на їх повернення. Тому, можливо, варто трохи стримувати свій запал під час суспільних обговорень, і не відкидати категорично проекти будівництва котельних незалежних виробників теплової енергії (НВТЕ) в своєму районі. Звичайно, будівництва об’єктів, що можуть стати джерелом екологічного лиха в густонаселених районах, також не слід допускати, але це вже питання якісної роботи тих, хто розробляє та впроваджує проекти теплогенеруючих потужностей, перевіряє їх відповідність екологічним нормам, що є однаковими як для комунальних теплопостачальних підприємств, так і для НВТЕ.

Найбільшу роль в цьому процесі гратимуть, звичайно, самі НВТЕ. Адже саме вони є рушійною силою, зацікавленою в розвитку власного бізнесу в системі централізованого теплопостачання, маючи для цього необхідні фінансові ресурси. Наголошуємо – бізнесу цивілізованого та взаємовигідного, такого, що не погіршує екологічної ситуації, сприяє розвитку виробничої інфраструктури систем ЦТ, дозволяє споживачам отримати більш дешеве тепло, а НВТЕ – прибуток від своєї діяльності. Без ініціативи з боку НВТЕ годі й сподіватись на успіх. Справжня конкуренція може початись лише тоді, коли до системи ЦТ приєднані значні потужності незалежних виробників.

Але, не все залежить тільки від НВТЕ. Комунальні підприємства та їх теплові мережі фактично мають стати полем для діяльності НВТЕ. І це «поле» комунальні теплопостачальні підприємства зараз міцно утримують за собою. Звичайно, їх теж можна зрозуміти- поява нових «гравців» може призвести до зменшення обсягів відпуску ними теплової енергії та закриття деяких комунальних котельних. Але, основним критерієм тут має бути вигода для споживачів.

Отже, роль комунального підприємства полягає в тому, щоб усіляко сприяти появі нових незалежних виробників теплової енергії, в тому числі надавати НВТЕ якомога докладнішу інформацію про основні характеристики систем теплопостачання комунального підприємства, технічні вимоги та умови приєднання, діючі тарифи, інформацію про інших НВТЕ, приєднаних до систем теплопостачання комунального підприємства, щоб потенційний НВТЕ міг обґрунтовано прийняти рішення про приєднання. Забезпечення на рівноправній основі приєднання НВТЕ до теплових мереж, у разі виконання ними відповідних умов, також входить до обов’язків КП. Необхідною і достатньою умовою приєднання є лише виконання відповідних технічних вимог та оплата робіт згідно договору на приєднання. Причинами відмови у приєднанні не можуть бути, зокрема:

наявність у комунального підприємства власних джерел теплової енергії, що приєднані до теплових мереж, надлишок встановленої теплової потужності джерел теплової енергії, порівняно з приєднаним тепловим навантаженням споживачів теплової енергії цієї системи теплопостачання; відсутність планів збільшення обсягів споживання теплової енергії у відповідній системі теплопостачання; відсутність затвердженої схеми теплопостачання населеного пункту; відсутність в затвердженій схемі теплопостачання населеного пункту планів щодо будівництва та приєднання джерел теплової енергії цієї теплогенеруючої організації; інші підстави, що не обумовлені вимогами забезпечення надійності та якості відпуску теплової енергії.

Крім того, КП стає Оператором в конкурентній системі ЦТ. Функції оператора є новими в наших системах ЦТ, що найчастіше складаються з окремих котельних та відповідних тепломереж, не сполучених з тепломережами інших котельних. Оператор в конкурентній системі має проводити щорічні торги на закупівлю теплової енергії, як тільки до системи буде приєднано не менше двох теплогенеруючих організацій, хоча б одна з яких є незалежним виробником. Крім того, сам Оператор повинен обов’язково брати участь в торгах, якщо має свої теплогенеруючі потужності в цій конкурентній системі. Також він має розподіляти обсяг теплової енергії, необхідний для відпуску в теплову мережу, між учасниками торгів на закупівлю теплової енергії, забезпечувати резервування теплогенеруючих установок, балансування та диспетчерське управління обсягами виробництва та розподілом теплової енергії. До речі, за резервування теплогенеруючих потужностей НВТЕ Оператор має отримувати від них відповідну оплату. Необхідність резервування викликана тим, що надійність теплопостачання має бути принаймні не гіршою, ніж до приєднання НВТЕ та запровадження конкурентної системи. Це означає, що навіть в тому випадку, коли частина теплогенеруючого обладнання Оператора не працює, а замість нього працюють потужності незалежних виробників, воно має підтримуватись в належному стані для якнайшвидшого пуску в роботу у разі необхідності.

Балансування та диспетчерське управління обсягами виробництва та розподілом теплової енергії мають на меті забезпечити отримання від кожного виробника в конкурентній системі рівно стільки теплової енергії, скільки передбачено відповідними договорами купівлі-продажу, враховуючи при цьому погодні умови та індивідуальні особливості кожного теплогенеруючого об’єкта.

Органи місцевого самоврядування

Повноваження органів місцевого самоврядування (ОМС) не зазнають особливих змін при впровадженні запропонованої моделі доступу третіх сторін до систем ЦТ.

Звичайно, ОМС матимуть вплив на реалізацію проектів НВТЕ, але лише через здійснення тих повноважень, що належали їм і раніше. Це, зокрема, рішення з питань планування та забудови територій, виділення земельних ділянок для будівництва об’єктів, фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів, залучення і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, тощо. За ними ж залишається перегляд тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), а також встановлення цін (тарифів) на відповідні комунальні послуги. Це стосуватиметься тих НВТЕ, що не приєднані до конкурентних систем ЦТ. Якщо ж незалежний виробник приєднаний до конкурентної системи централізованого теплопостачання, він зобов’язаний здійснювати продаж теплової енергії Оператору в обсязі та за тарифом, що встановлюються за результатом торгів на закупівлю теплової енергії.

Новим повноваженням ОМС в розробленій концепції є визначення доцільності, порядку, обмежень та умов приватизації джерел теплової енергії комунальної власності. Це положення введено разом із пропозицією відмінити заборону на приватизацію джерел теплової енергії комунальної власності, щоб НВТЕ могли приватизовувати такі об’єкти. Це мало би для них цілий ряд переваг, зокрема, знімало б питання виділення земельної ділянки для будівництва, забезпечувало б близькість до прокладених теплових мереж, зменшення капітальних витрат завдяки використанню існуючої інфраструктури. Та й кошти, отримані від такої приватизації, могли б стати в пригоді місцевій громаді. Звичайно, це не заперечує для НВТЕ інших можливостей використання джерел теплової енергії комунальної власності (державно-приватне партнерство, оренда, концесія).

ОМС могли б зіграти певну роль у впровадженні запропонованої моделі доступу третіх сторін до систем ЦТ через схеми теплопостачання населених пунктів, оскільки саме вони є замовниками їх розробки. Плани по об’єднанню окремих теплових мереж в населених пунктах могли би суттєво розширити базу для впровадження запропонованої концепції та підвищити її ефективність. Адже саме для великих систем централізованого теплопостачання найбільш ефективним є впровадження когенераційних технологій, використання скидного тепла промисловості, конденсаційних економайзерів, потужних котельних на біомасі та інших прогресивних технологій, що могли би бути використані не тільки НВТЕ, але й існуючими комунальними підприємствами, для підвищення своєї конкурентної здатності.

НКРЕКП

Пропонована концепція передбачає суттєву роль НКРЕКП в її реалізації. Так, до повноважень НКРЕКП пропонується включити:

встановлення граничних тарифів на виробництво теплової енергії операторам для кожної конкурентної системи централізованого теплопостачання, в якій вони здійснюють діяльність; встановлення тарифів на теплову енергію теплопостачальним організаціям, що одночасно є операторами в конкурентних системах централізованого теплопостачання; затвердження порядку (методики) приєднання теплогенеруючих організацій до теплових мереж та розрахунку плати за приєднання теплогенеруючих організацій до теплових мереж; затвердження процедури проведення торгів на закупівлю теплової енергії та типового договору купівлі-продажу теплової енергії в конкурентній системі централізованого теплопостачання; затвердження методики формування граничних тарифів на виробництво теплової енергії операторів та методики формування тарифів на теплову енергію теплопостачальних організацій, що одночасно є операторами в конкурентних системах централізованого теплопостачання; затвердження порядку здійснення балансування, диспетчерського управління, забезпечення резервування теплогенеруючих установок та розрахунку плати за резервування теплогенеруючих установок в конкурентній системі централізованого теплопостачання; забезпечення досудового розгляду спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері теплопостачання; здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері теплопостачання, обов’язків щодо опублікування необхідної інформації.

Така пропозиція пов’язана з тим, що для виконання поставлених завдань потрібен єдиний центр контролю та методичного забезпечення, причому саме НКРЕКП, на відміну від органів місцевого самоврядування, має відповідний кадровий потенціал та досвід.

Інші системи ЦТ

Гранична межа приєднаного навантаження споживачів 50 Гкал/год для визнання системи ЦТ конкурентною була вибрана не випадково. Завдяки цьому, на початку впровадження концепції, існуватиме не так багато систем ЦТ, що підпадають під ознаку конкурентних. Загалом, розвивати конкуренцію в маленьких системах ЦТ немає особливого сенсу, оскільки питомі витрати на впровадження невеликих теплогенеруючих потужностей вищі, екологічні показники, як правило, гірші, а теплова енергія від маленьких котельних на біомасі може бути навіть дорожчою за «газову», через значну частку витрат на оплату праці в структурі собівартості. Що ж залишається для таких систем? По суті, для них залишається існуюча ситуація, яка теж дозволяє участь незалежних виробників теплової енергії. Щоправда, вони здебільшого надають перевагу обслуговуванню окремих об’єктів бюджетної сфери, оскільки в цьому випадку вони можуть отримати вищий тариф. Існуюча ситуація теж не позбавлена певних протиріч. Так, не врегульовано питання щодо порядку проведення конкурсів, які, згідно законодавства, мають бути організовані виконавчим органом міської або селищної ради для встановлення пріоритетності укладання договорів на закупівлю теплової енергії, якщо до магістральної або місцевої теплової мережі теплопостачальної організації приєднані дві або декілька теплогенеруючих організацій. Порядку організації таких конкурсів досі не розроблено, що може породжувати вже описані ситуації, коли виробники теплової енергії з АДЕ матимуть однакові тарифи, які вони не можуть зменшувати для потреб участі в конкурсі, через відсутність відповідних законодавчих механізмів. Очевидно, ці питання також потребують вирішення, але це вже тема для наступних статей.

Що ж очікує комунальні підприємства після впровадження доступу третіх сторін та конкурентних засад в системах ЦТ? Чи не викличе поява великої кількості НВТЕ зупинку комунальних підприємств та втрату їх виробничих потужностей? Звичайно, імовірність таких випадків не можна виключати. Проте, скоріш за все, це не стане масовим явищем, через наступні причини:

Крупні комунальні котельні ЦТ часто є досить ефективними, тому їх граничний тариф буде нижчим, ніж по підприємству в цілому, і з ними не так просто буде конкурувати. Необхідність забезпечувати резервування вимагатиме підтримання виробничих потужностей в належному стані. Оплата НВТЕ за резервування частково компенсуватиме фінансові втрати комунальних підприємств від зменшення власних обсягів теплопостачання. Підвищення ефективності власних теплогенеруючих потужностей, впровадження більш ефективних технологій, перехід на більш дешеві види палива та джерела енергії може стати гідною відповіддю комунальних підприємств ЦТ на появу конкуренції. Очевидно, це не станеться за рік чи два, але в перспективі цілком можливо, про що свідчить і досвід впровадження таких систем у Литві.

Звичайно, споживачі від цього тільки виграють, отримуючи більш дешеву теплову енергію.

В наступній статті ми розкажемо більш детально, які результати можна очікувати від впровадження даної концепції.

Стаття підготовлена за матеріалами проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Думки авторів, висловлені в цій публікації, не обов’язково співпадають з позицією Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
19.03.2024

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^