Консигнаційний бізнес в Україні: особливості та умови договору

Консигнаційний бізнес в Україні: особливості та умови договору

Економічний розвиток будь-якої країни значною мірою залежить від ефективності торгового посередництва, яке сьогодні в Україні набуває все більшого поширення серед суб’єктів господарювання завдяки оперативності й гнучкості в роботі з клієнтами, що призводить до значного зростання обсягів продажів та, відповідно, є вигідним для всіх сторін таких правовідносин.

Серед різноманіття видів посередництва, консигнація є одним із найбільш використовуваних видів торгового посередництва ЗЕД, оскільки має низку переваг, що зумовлює інтерес саме до цієї категорії операцій.

У цій статті ми проведемо аналіз поняття консигнації з позиції чинних нормативних документів, а також визначимо особливості договору консигнації.

Що варто знати про консигнацію

Консигнація (від англ. «con­sign» – передавати, передоручати товари, вантажі) – вид посередництва, умовою якого є продаж товарів через консигнаційні склади посередників, коли право власності на товар, що надійшов на склад посередника, залишається за експортером до моменту продажу товару покупцеві.

Варто зауважити, що норми чинного законодавства України взагалі не визначають такий вид операцій як консигнація (єдине визначення було наведене в п. 1.16 старої редакції Закону про прибуток, чинної до 01.07.1997 р.), хоча посилання на цей вид операцій міститься в деяких законодавчих актах: ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон про ЗЕД), ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Податковому кодексі України.

Серед нормативних актів України єдине визначення консигнації наведено в порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженому Постановою КМУ від 29.12.2007 р., №1409 (далі – Порядок), згідно з яким консигнація – це операція з реалізації товарів, відповідно до якої одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту (пп. 2 п. 2 Порядку).

У ч. 4 ст. 6 Закону про ЗЕД визначено, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У такий спосіб зазначена норма Закону про ЗЕД щодо форм та видів зовнішньоекономічних договорів відсилає нас до норм внутрішнього законодавства.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦКУ). Отже, відповідно до зазначеної статті, сторони мають укласти договір консигнації на тих умовах, які випливають безпосередньо з визначення цього договору. Як відомо, в договорі можуть міститися істотні, звичайні та випадкові умови. Істотні умови відсутні у цієї договірної конструкції, таким чином істотності може набути будь-яка умова, на якій наполягає одна зі сторін. Водночас господарський кодекс України (далі – ГКУ) у ч. 3 ст. 180 визначає, що під час укладення господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови договору 

У процесі укладення договору консигнації сторони мають погодити низку умов (зокрема, строки, в які продукція має бути реалізована). Строк реалізації товару та строк дії договору не є тотожними поняттями. Строк дії договору може складати від 3-х місяців до 1-го року або від 1-го до 5-ти років, що обумовлюється безпосередніми властивостями товару. Строк реалізації стосується лише конкретно визначеної партії товарів.

За таких умов договір консигнації може набувати ознак змішаного договору. Крім того, якщо товар не був реалізований у передбачені строки, сторони в договорі можуть передбачити, що консигнатор зобов’язується викупити такий товар або повернути консигнанту його коштом.

У договорі консигнації сторонам важливо обумовити ціну товару, що буде реалізовуватися з консигнаційного складу. Консигнант може встановлювати як максимальну, так і мінімальну вартість товару. Мінімальною є ціна, нижче якої консигнатор не може реалізовувати товар. Максимальна ціна також може встановлюватися, однак це може призвести до неконкурентоспроможності такого товару на ринку.

У практичній діяльності консигнант і консигнатор аналізують ситуацію, яка склалася з реалізацією товару на момент завершення строку дії договору, та приймають узгоджене рішення щодо нереалізованого залишку. Якщо вони зацікавлені у подальшій співпраці, то консигнант погоджується на зменшення мінімально допустимого рівня ціни на нереалізовані товари. Розмір знижки, як правило, встановлюється в межах подвійної вартості транспортування товару від консигнанта до консигнатора та суми витрат на сплату обов’язкових зборів і податків.

Наступна умова – строк надходження платежів на рахунок консигнанта. Такі строки мають бути чітко встановлені в договорі. Також у договорі необхідно передбачити розмір та порядок виплати винагороди консигнатору. Така винагорода може бути визначена як певний відсоток від вартості реалізованої продукції, або це може бути чітко встановлена сума, яка міститься в оферті. Строк виплати винагороди також встановлюється в договорі.

Отже, істотними умовами договору консигнації є предмет, строк дії договору, строк реалізації товару, строк надходження коштів на рахунок консигнанта, ціна та обумовлена винагорода.

Особливості договору консигнації 

Передусім, варто зазначити, що хоча договір консигнації може містити елементи інших договорів (комісії, поставки, перевезення, доручення та ін.), проте він має низку специфічних особливостей, які виділяють його з-поміж інших видів договорів, зокрема:

  • сторонами в договорі консигнації є виключно суб’єкти господарювання;предметом договору є лише товари, тому що в усіх положеннях фігурує слово «склад»;
  • постачання товару консигнантом має вироблятися на спеціально створеному для консигнаційної діяльності складі, з якого реалізовуватимуться належні консигнанту товари;
  • зазвичай сферою використання договору консигнації є зовнішньоекономічна діяльність (в тому числі за участю нерезидента), однак існує практика укладення та виконання договорів консигнації виключно на території України за участю лише резидентів України;
  • в договорі завжди обумовлюються терміни, протягом яких має бути реалізований товар (як правило, 1-1,5 роки);
  • консигнація обов’язково здійснюється на платній основі (найбільш поширеною формою винагороди є фіксована сума або певний відсоток від вартості товару, який був визначений консигнантом);
  • реалізація товару здійснюється від імені консигнатора, тобто розрахунки за товар проходять між третіми особами (покупцями) та консигнатором;
  • обов’язки сторін щодо компенсації витрат, пов’язаних з реалізацією товарів, обумовлюються в договорі;
  • в договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора на відшкодовування йому витрат на збереження майна консигнанта, консигнатор самостійно несе подібні витрати.

Висновки 

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що використання договорів консигнації в зовнішньоекономічній діяльності може бути ефективним способом розширення ринків збуту. Консигнатори добре знають і розуміють потреби та тенденції розвитку свого ринку, що дозволяє їм успішно здійснювати господарську діяльність.

Напевно, єдиним вагомим недоліком у процесі реалізації консигнаційних правовідносин є їх нормативна неврегульованість на законодавчому рівні. З огляду на актуальність окресленого питання, законодавцю необхідно взяти це до уваги та прийняти відповідні зміни до законодавства України.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированы? Войти на сайт
Гость
16.12.2018
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Поддержать блогерскую платформу Investgazeta

 

Кнопка пожервовать - изображение

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^