Колектори атакують. Які права має боржник?

lifebelt-1463427_1920

В період 2013-2017 роках в Україні було ліквідовано 96 банківських установ. В цей самий період на ринку утворився цілий сегмент бізнесу, який спеціалізується на поверненні прострочених кредитів. Згідно з положенням НБУ «Про виведення неплатоспроможних банків з ринку», банк може звернутися до третіх осіб (колекторських компаній) для отримання послуги зі стягнення заборгованості. Тому до їх рук перейшли права вимоги на сотні мільйонів гривень.

Колекторських компаній в країні налічується більше 200, проте інститут «колекторів» все ще не врегульований на законодавчому рівні. Тому, не маючи жодного контролю з боку держави, ці установи використовують брудні методи для стягнення боргів та навіть шахрайство. В мережі немало історій про залякування, погрози, фейкові поручительства, збільшені в рази штрафи та пені.

Єдиною спробою виправити цю ситуацію було прийняття в першому читанні закону №2133 у грудні 2019 року. Проте на цьому етапі законопроект було поставлено на паузу. До того ж, на думку юристів, в тому вигляді він носив більш декларативний характер та не приніс би серйозних змін в роботу колекторських організацій.

Практика роботи колекторських компаній із боржниками поширена у всьому світі. Але в цивілізованих країнах чи не єдиним важелем колекторів є письмове нагадування про необхідність сплати боргу, а надалі – робота через суд.

Як це працює? Колектори купують право вимоги боргу за 10-30% суми фактичної заборгованості. На цьому етапі деякі компанії застосовують перші брудні методи: нараховують максимальні штрафи та пені, збільшуючи борг в рази. Хоча згідно з законом «Про споживче кредитування», пеня не може бути більше 15% від суми кредиту, а загальна сума нарахувань складати більше 50% тіла кредиту.

Далі колектори виходять на зв’язок із боржником і приступають до погроз, дзвінків в будь-який час доби. Іноді намагаються морально тиснути через родину, сусідів, колег на роботі, пропонують реструктурувати борг та виплачувати частинами.

Що має знати боржник

По-перше, заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть здійснюватися виключно за рішенням суду органами Державної виконавчої служби. Якщо колектори звернулись до суду, він прийняв позитивне рішення, воно має набрати законної сили. Після цього має бути відкрито процес виконавчого впровадження, який має безліч офіційних процедур обов’язкових до виконання. І всі ці процедури жодна колекторська компанія виконувати не має права.

По-друге, боржник має право вимагати документи, які підтверджують, що у колекторів є право вимоги боргу (договір із первинним кредитором). Без них будь-які вимоги колекторів незаконні. Взагалі варто вимагати у колекторів викладати усі претензії у письмовому вигляді із посиланням на договори та юридичні підстави. Усі документи мають бути із підписами і «мокрими» печатками.

Колекторські компанії із нормальною репутацією без проблем нададуть усі необхідні документи і пояснення, проконсультують, на яких умовах можна реструктурувати та виплатити борг. А будь-які відмови свідчать про шахрайство.

По-третє, у разі залякувань і погроз, необхідно максимально тримати себе в руках, адже моральний тиск – найкращий прийом колекторів. Всі факти погроз та образ варто фіксувати – записувати телефоні розмови, повідомлення і зберігати, як докази. Далі можна звернутися до поліції із вимогою відкриття кримінальної справи за такими статтями Кримінального кодексу:

  • ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань)
  • ст. 190 (шахрайство)
  • ст. 189 (вимагання)
  • ст.182 (порушення недоторканності приватного життя).

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
22.09.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^