Выделенное

Інтеграції з ENTSO-E: Що заважає об'єднанню енергосистеми України з європейською мережею

У 2015 році Україна визначила для себе одну з ключових цілей в енергетичній безпеці – інтеграцію галузі до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E. Через два роки після цього була підписана угода про умови майбутнього об'єднання енергосистем України та Молдови до мережі Євросоюзу, та визначено дорожню карту з впровадження необхідних для цього змін. За ці чотири роки виконано великий обсяг робіт, проте чи готова вже наша енергетика до інтеграції з європейськими колегами та які перешкоди й досі стоять на цьому шляху?

Що таке ENTSO-E і навіщо вона Україні?

European Network of Transmission System Operators for Electricity (скорочено ENTSO-E) - це мережа операторів системи передачі електроенергії в Європі, яка об'єднує 36 європейських країн, що входять до складу Євросоюзу та ще 8 держав, що не є членами ЄС. Якщо казати спрощено, то це глобальна електромережа всього ЄС та сусідніх країн.

Приєднання України до ENTSO-E означає, що наша енергосистема отримає доступ на великий європейський ринок, а також (і це зараз одна з головних причин) – можливість балансувати власну систему за рахунок електричної енергії сусідів. Зараз об'єднана енергосистема України (ОЕС) пов'язана та працює спільно з енергосистемою Росії, країнами СНД та Балтії. Тому саме через них вітчизняна ОЕС у разі виникнення значних дисбалансів між виробництвом та споживанням в системі отримує аварійну допомогу. Саме для зміни цієї ситуації й необхідно зробити перехід до європейської структури.

Розв'язання цієї складної задачі пов’язане з наявністю в ОЕС України достатньої кількості модернізованих енергоблоків, які здатні надавати такий високотехнологічний резерв, як РПЧ (резерв підтримки частоти).

Таке обладнання здатне миттєво змінювати свою потужність у разі аварійних ситуацій. Наприклад, при відключенні потужних енергоблоків, в тому числі й енергоблоків на АЕС, або при відключенні високовольтних ліній та іншого обладнання, що змінює баланс виробництво/споживання електричної енергії.

Що вже вдалося зробити?

За останні роки в ОЕС було проведено справді великий обсяг робіт з адаптації енергетичних ринків України до стандартів Європи. Крім цього, була узгоджена законодавча база вітчизняних нормативних документів до стандартів ENTSO-E.

Наразі робота вийшла на вирішальний рівень, фінальним кроком якого стане проведення тесту на збалансованість роботи ОЕС України без зв’язків з іншими енергосистемами. Такий тест заплановано провести в січні – лютому 2022 року.

Одним з підприємств, яке виконало всі вимоги з модернізації обладнання для надання всіх видів послуг щодо регулювання частоти та потужності в ОЕС України є ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5».

Підприємство з самого початку взяло курс на адаптацію обладнання до стандартів ENTSO-E. Тому до роботи були долучені кваліфіковані спеціалісти та передові компанії з виготовлення обладнання, наладки та проєктування. Крім цього, також ТЕЦ залучила значні інвестиції, впродовж декількох років проводила складний комплекс робіт з модернізації та налаштування складного устаткування.

У період з 2014 по 2017 рік на підприємстві було реконструйовано та модернізовано три енергоблоки. А вже з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії у 2019 році, ТЕЦ провела випробування та отримала сертифікати відповідності з надання допоміжних послуг:

РПЧ – резерв підтримки частоти;

аРВЧ – автоматичний резерв відновлення частоти;

рРВЧ – ручний резерв відновлення частоти;

РЗ – резерв заміщення.

Напередодні тестів ОЕС з відокремленої роботи, «Харківська ТЕЦ-5», як одне з підприємств, що забезпечує цю роботу, розпочало ремонтну кампанію для підготовки енергоблоків до безумовного виконання покладених зобов’язань.

Які фактори можуть завадити виконанню умов для приєднання до ENTSO-E?

Навіть попри те, що у рамках домовленостей до ENTSO-E було зроблено вже багато, залишають певні фактори, які ставлять під загрозу вже виконану роботу. Перш за все, вони пов'язані з проблемами на ринку електричної енергії. Насамперед це стосується ціноутворення на РДН (ринок на добу наперед).

В травні поточного року відбулось відчутне зниження попиту, яке надалі спровокувало демпінг цін. Ціна на РДН знизилась до 50 коп/кВт*год., а в окремі години доби - навіть до 10коп/кВт*год. При цьому паливна складова теплових електростанцій перевищує рівень 1,5 грн/кВт*год. Навіть для АЕС ціна нижче 0,9 грн/кВт*год. вже вважається збитковою.

Зараз на ринку існує обмеження максимальних цін, проте інструментів проти демпінгу немає. Для недопущення відключення виробників, які працюють у збиток, необхідним є механізм обмеження та недопущення необґрунтованих демпінгових цін на ринку.

Крім цього, системи моніторингу допоміжних послуг є недосконалою. Чинна система у 95 випадках зі 100 зауважень надає хибні дані щодо якості надання допоміжних послуг. І це стосується саме найтехнологічних випадків одночасного надання послуг з РПЧ та аРВЧ.

Таким чином виробники – постачальники допоміжних послуг (ПДП) - отримують хибні економічні стимули, спотворюється ціноутворення, на ПДП покладаються необґрунтовані штрафні санкції, що врешті решт стримує надання цих, вкрай необхідних для оператора системи передачі, послуг.

Ще один важливий фактор, який впливає на загальний рівень виробництва електроенергії й на обсяг надання допоміжних послуг є ціноутворення на паливо - природний газ та вугілля.

З квітня поточного року спостерігається невпинна тенденція зростання його вартості. Наприклад, природний газ в липні 2021 року коштує майже 12 тисяч гривень за 1 тисячу кубічних метрів. Це в 5 разів більше ніж в аналогічному періоді 2020 року.

Такий значний ріст цін на паливо (при одночасному стримуванні цін на кінцеву продукцію - електричну енергію) робить роботу електростанцій, які використовують природний газ, неможливою. Зараз це найбільший виклик на шляху до виконання тесту з ізольованої роботи ОЕС України.

Для того, щоб забезпечити роботу енергетичних підприємств країни, органам державної влади, які мають необхідні повноваження, необхідно долучитися до цього питання й напрацювати відповідний механізм коригування ціноутворення на природний газ, який би не допускав зростання ціни вище 9 500 гривень за 1 тисячу кубічних метрів впродовж ОЗП, та не вище 8 500 грн за 1 тис. куб. м. – в інших періодах.

Як висновок, необхідно зазначити, що українські енергетичні підприємства виконують зобов'язання, покладені на них у рамках інтеграції ОЕС з європейською мережею, навіть попри велику кількість проблем, які існують у галузі. Виправити їх можливо лише за умови залучення всіх зацікавлених сторін: ОСП, виробників, регулятора та інші державні органи. Лише у спільній кооперації можливо забезпечити виконання такого амбітного проєкту, як об’єднання ОЕС України з ENTSO-E.

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
19.03.2024

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^