Гонитва за антикризовими заходами триває: Рада НБУ зняла формальні обмеження на операції з ОВДП на вторинному ринку

Гонитва за антикризовими заходами триває.

Вчора Рада НБУ (не одностайно, звичайно) зняла формальні обмеження на операції з ОВДП на вторинному ринку. А ще коридор інфляційної цілі і, певною мірою, сама ціль були за крок до зміни. Без попереднього обговорення в рамках підготовки до вчорашнього засідання, хоча таких обговорень будо не мало, без розгляду на комітеті Ради тощо.

Що було би, якби ціль чи тільки коридор би змінились? В світлі глобальних викликів і глибини кризи, мало хто би помітив.

У світлі сигналу ринкам про толерування монетарному експансіонізму таке рішення навряд чи щось додасть для боротьби з рецесією. В умовах погіршення інфляційних очікувань та скромних резервів, невизначеності щодо фінансування дефіциту бюджету та масштабів спаду це однозначно свідчило би про те, що інфляційні цілі є легкої здобиччю. Достатньо певних політико-економічних зусиль, і відкривається шлях до «радикальної боротьби з кризою» та «гетеродоксальних варіантів дефолту» (типу технічний дефолт + МВФ, реструктуризація +/- МВФ), наче це реально.

У світлі практик центробанків подібні перегляди цілей з наскоку, ну це як інженерам NASA ремонтувати воза (хоча, краще навпаки, тим, хто керує возом, стати інженерами NASA). Іншими словами, політична культура інтерпретації відхилення від інфляційної цілі досі не сформована. При чому, що Основні засади.. це допускають. Тобто підгонка цілей під прогноз інфляції (навіть не центробанківський прогноз) для декого є більш природним, ніж відхилення від цілі внаслідок шоку пропозиції. Але ризик навіть не в цьому.

Жорсткі рамки на здатність застосувати фіскальне домінування теоретично можуть призводити до політичної реконфігурації довкола монетарної політики замість реалізації реформ, які би усунули передумови для потреб в такому домінуванні і сформували інститут незалежності центробанку.

Найбільший ризик перегляду обмежень на операції з ОВДП та розм'якшення інфляційних цілей у тому, що вони можуть задумуватись для більш лояльного макроекономічного менеджменту.