Выделенное 

COVID-19: Чи потрібна мобілізація виробників і як це зробити?

COVID-19: Чи потрібна мобілізація виробників і як це зробити? COVID-19: Чи потрібна мобілізація виробників і як це зробити?

У більшості розвинених країн світу під час епідемії COVID-19 відбувалась масова мобілізація промислових виробників для покриття дефіциту критичних товарів. До цієї групи товарів, зазвичай, входить респіраторне та кисневе медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, певні групи ліків тощо. Але в Україні подібної мобілізації поки що не відбулось. Отже, де ми зараз в цьому тренді? Чи потрібна мобілізація, і якщо так, то як її провести?

Приклади мобілізації в світі

Впродовж березня – квітня ЗМІ надали масу прикладів подібної мобілізації. Ось кілька з них -

  • 600 американських виробників об'єдналися в намірі забезпечити потреби країни в випуску комплексу засобів для боротьби з COVID-19 як ліки, засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) та медичного обладнання
  • У Франції група PSA об’єдналась з Valeo, Schneider Electric та Air Liquide для виробництва 10 тисяч апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ).
  • Іспанія мобілізує переводить виробничі потужності для випуску апаратів ШВЛ та ЗІЗ. В фокусі тут так само ліки, ЗІЗ, та респіраторне обладнання.
  • У Великобританії Airbus, Dyson, Ford and Rolls-Royce мобілізують свої ресурси та переналаштовують виробничі лінії для виробництва 30 тис апаратів ШВЛ.

І так всюди. Крім національних, в країнах ЄС мобілізуються регіональні спільноти. Перелік товарів – майже той самий. Типовим для всіх країн є також:

  1. використання виробничих потужностей найбільших промислових компаній - зовсім не з галузі медичного обладнання, але з серійним виробництвом та подібними технологіями;
  2. контроль центрального уряду – й в ряді випадків, прямі директивні команди (держ. замовлення) на необхідну кількість тих чи інших товарів;
  3. ініціативи знизу – самих виробників, які швидко об’єднуютьcя в ланцюги та схеми виробничої кооперації.

Що в Україні?

Ситуація в нас відрізняється – і майже по всім аспектам. Звісно, це добре, що всі показники COVID-19 в нас на порядок нижчі від західних країн. Уряд рано ввів карантин й, очевидно, це одна з головних причин повільного зростання. Однак, не менш очевидно, що довго тримати економіку на карантині уряду не вдасться. Що буде далі? Медики кажуть, що якщо навіть ми «проскочимо» першу хвилю, друга восени обов’язково буде – і набагато вища. То чи готова наша медична система до великої кількості пацієнтів коронавірусу? Питання риторичне.

Але цікаво, все-ж, спостерігати за реакцією влади. Тоді як експерти кажуть про необхідність 30-50 тис апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), міністр охорони здоров’я заявив на минулому тижні, що ми «повністю забезпечені апаратами ШВЛ». Це при існуючих 4-5 тисячах, велика частина яких просто несправна! Волонтери, науковці залучають міжнародну допомогу й пропонують нові методи масового тестування коронавірсу– але в МОЗ їм ввічливо відповідають «займіться чимось іншим».

Єдиний виробник ШВЛ, київська компанія «ЮТАС» й досі немає жодного замовлення з України! Але всі наші фонди ФПГ, до яких уряд делегував всі питання закупівель мед. обладнання, дружно платять зарубіжним виробникам. Між тим, і самі виробники та чисельні розробники – «хто в ліс, хто по дрова».

Справжніх альянсів, об’єднань виробників навколо єдиних цілей ще немає. Щоправда, вже є чисельні спроби запустити виробництво тих чи інших товарів. З масками та ЗІЗ вже є чимало прогресу, а от з більш складними продуктами, як апарати ШВЛ справи йдуть повільно.

Про що свідчать всі ці факти? Напрошуються, принаймі, 3 висновки:

  1. Влада – й в першу чергу МОЗ приховують від суспільства реальний стан медичної системи. Ніхто точно не знає яка кількість апаратів ШВЛ є, яка потрібна. Медики кажуть, що більше потрібні концентратори кисню та інше кисневе обладнання – його немає також. Але скільки точно та яких – загального обліку так само немає.
  2. Ніякої глибокої мобілізації та потужного об’єднання виробників навколо спільних цілей по виробництву немає. Ще немає. Наразі запущено лише кілька громадських рухів з цією метою, але поки що все це – «ранні спроби».
  3. Звісно, ці висновки вище частково взаємопов’язані: якщо немає сформованого попиту, якщо уряд не здатен чітко сформулювати потребу – то навіщо виробникам мобілізуватись та об’єднуватись?

Але є ще гірші висновки – чимало керівників українських підприємств прямим текстом говорять, що причиною ігнорування українських товарів та виробників є все та ж корупція в вищих ешелонах влади. Нікуди вона не поділась за 5 років після Майдану.

То все-ж, чи потрібна мобілізація виробників? - причини та мотиви

Критично налаштований читач відразу скаже, що «Україна – не Франція, і на США». Й навіть не Польща. Наш уряд – один з найслабкіших у світі, наші потужні, великосерійні виробники давно щезли, реформи в медичній системі не проведені, а весь «УкрМедПром» радше фікція ніж, щось живе та справжнє. Й тому «маємо те, що маємо» й нічого тут не поробиш. Тобто, все дуже по-українському. Змиритись й перечекати – кожен в своїй хаті. Але чи добре всі ми усвідомлюємо наслідки та подальший розвиток подій?

Чи однаково ми розуміємо, що Україна – не якась окрема ізольована планета, й вірус так само має пройтись по всій нашій популяції (тобто, 50-70% від всього населення) зі всіма відповідними відсотками летальних випадків? І що, якщо це не станеться в травні-червні, значить, буде восени? Чи приймаємо ми те, що корумпована та нереформована медична система нездатна обслуговувати ту кількість пацієнтів, яка точно буде? Чи приймаємо те, що уряд не здатен витримати карантин більше 2-3 місяців – інакше економіка, а за нею й політика почне валитись?

Відповіді на ці питання є критичними для кожної категорії – урядовців, депутатів, представників бізнес-асоціацій, розробників, активістів громадського суспільства, й звісно, самих виробників.

Як обєднатись та мобілізуватись

При всій повазі до запущених волонтерських рухів (автор знає їх 3, й сам належить до одного з них), в сфері мобілізації виробників цих спроб недостатньо. Якщо вернутись до порівняння з розвинутими країнами, то відразу впадає в очі одна важлива річ – бізнес, спільноти та уряд в них діють спільно. В нас до цього – ще дуже далеко. Потрібно разом визнати й взяти за точку відліку, що відсутність єдиного, національного плану дій в сфері виробництва критичних товарів є нашим спільним викликом й негайно розпочати будувати такий план.

В рамках спільноти #BreatheUkraine (#ДихайУкраїна) ми вже звернулись до Президента країни та Кабінету міністрів з пропозицією вироблення такого єдиного плану дій (див https://bit.ly/2xOSYJq), який мав би координувати всі залучені сторони. Головні пункти цього плану

  1. Необхідно в стислі терміни провести швидкий облік реального стану медичного обладнання в критичному переліку, з визначенням пріоритетних позицій та кількісних показників.
  2. Визначити національну потребу в медичних виробах - аШВЛ, кисневих концентраторах та інших критичних системах із залученням провідних епідеміологів, лікарів, та на основі досвіду передових країн, що успішно пройшли чи проходять кризу пандемії.
  3. Розробити механізм та передбачити фінансування в державному бюджеті необхідного обсягу замовлень на українських підприємствах для задоволення потреби в національному масштабі.
  4. Надати максимальну державну підтримку в проведенні клінічних досліджень, визначенні технічних специфікацій, проведенні сертифікації нового обладнання та виробництв, що забезпечують потреби в національному масштабі.
  5. Провести заходи щодо підготовки лікарів та медичного персоналу до пікових умов, включно з необхідними навчаннями.

Зараз ми все ще стоїмо на п.1 – облік та потреби в національних масштабах незрозумілі. І коли міністр охорони здоров’я каже, що в нас «все гаразд» - це дуже конкретний сигнал для всіх спільноти та бізнесу до мобілізації. Отже, влада хоче грати в свою гру, й відгородитись від реальної ситуації та викликів. Ціна подібної розбіжності та розкоординованості дій – тисячі людських життів.

Є ще один дуже вагомий чинник, чому виробники повинні обєднатись. В глобальному вимірі, Україна зараз має унікальний шанс підняти власний MedTech – справжній, потужний кластер виробників медичного обладнання, науковців та розробників, представників хайтек які дотичні до цього.

Ми можемо далі – після задоволення потреб власної медичної системи, - стати вагомим центром ЄС виробництва та наукових розробок. Немає ніяких сумнівів, що потенціал в нас є і він ще великий. Але ще раз, для того щоб вийти на ці горизонти потрібно а) всім спільнотам домовитись між собою й діяти в унісон, б) домовитись з урядом, с) мати спільний з урядом й дуже конкретний план дій на 2020 по розвитку кластеру медичного обладнання України.

Цей пост можна вважати закликом до об’єднання.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
21.10.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^