Выделенное 

Чому в Україні не працює інфляційне таргетування?

Чому в Україні не працює інфляційне таргетування? Чому в Україні не працює інфляційне таргетування? Фото: zavarnik.biz

Розуміння того, чому інфляційне таргетування (далі – ІТ) не працює в Україні нерозривно пов'язане з розумінням фундаментальних проблем економіки. Ключова проблема - низький рівень життя і низькі темпи економічного зростання.

b2ap3 large 20190425 171219

Проблема низьких темпів економічного зростання полягає не у воєнному конфлікті (приклад – Ізраїль) і не в корупції (приклад – Індія). Основна проблема – це надвисока витратність економічної діяльності (яка стосується як потенційного інвестора, так і покупця товарів і послуг).

На жаль, державна економічна політика усіх років незалежності так і не призвела до помітного ефекту економічного зростання, як наслідок - ключові елементи витрат в нашій країні стали непомірно високими (в першу чергу, якщо порівнювати з рівнем генерованих доходів): імпортні технології, газ, бензин, іноземна валюта, вартість послуг топ-чиновників та топ-менеджерів державних підприємств, і власне кредити (як результат застосування режиму ІТ).

Ідея ІТ полягає у тому, що центральний банк створює сприятливі умови для переміщення попиту населення з товарів на гроші.

Перший рівень ІТ передбачає оперування інструментами ліквідності банківської системи без залучення інструмента облікової ставки.

Другий рівень ІТ діє через застосування інструмента облікової ставки, який вже не тільки мав би підвищити привабливість запозичень, але й зробити більш дорогим кредитування, обмежуючи, таким чином, потенційні можливості зростання реальної економіки (а з ними - і попит).

Однак, якщо країна знаходиться під дією структурних шоків 3-разової девальвації, 3-разового зростання цін на комунальні послуги і при цьому рівень життя у ній знаходиться на рівні «трохи вищому від середнього по Африці» (8500 на душу населення за ПКС), то трансмісійний грошово-кредитний механізм НЕ ПРАЦЮВАТИМЕ в тому режимі, який передбачали розробники даного режиму і який почали впроваджували в Новій Зеландії для боротьби із надмірним зростанням заробітних плат у державному секторі.

Тим більше, за нерозвиненості ринків товарів, ринків праці, ринків капіталу і т.д. в Україні не може належним чином працювати трансмісійний механізм політики ІТ. Попит переважної частини населення такої країни неможливо переорієнтувати на фінансові ринки, поглинувши таким чином споживчий ефект тиску на ціни.

Про ці проблеми режиму ІТ зокрема писав нобелівський лауреат Дж.Стігліц. Далі, неможливо загальмувати ціни, не стримуючи (фактично руйнуючи) економіку в умовах, коли у вас втричі виросла ціна іноземної валюти, а імпорт складає 32% в структурі витрат (саме стільки складав імпорт в структурі матеріальних витрат промисловості України у 2013 році).

Оскільки загальмувати ціни відповідно до інфляційного таргету НБУ не вдається, він продовжує тиснути обліковою ставкою, в результаті чого вся «зайва» грошова маса акумулюється у державних облігаціях і депозитних сертифікатах НБУ, оскільки лише бюджет і грошовий верстат НБУ поки що в змозі оплачувати такий високий рівень реальної відсоткової ставки (що втричі перевищує темпи зростання реального ВВП).

Кредитний ринок не витримує конкуренції з державними цінними паперами. Рівень кредитування та рівень інвестування (десь по 15% від ВВП кожний) – знаходяться на рівні найбідніших країн світу.

В умовах окремо взятої економіки дорожнеча або прийнятність для її суб'єктів тих чи інших витрат в кінцевому підсумку визначається рівнем цих витрат відносно отримуваного доходу. І чим більшою є економіка (з точки зору ємності її внутрішнього ринку), тим більша значимість відносної ціни тих чи інших витрат.

Якщо порівняти вартість пального в Україні з виробництвом ВВП на одного жителя за ПКС (або обсягом середньодушових доходів), то побачимо, що відносний рівень цін на пальне у нас у 5 разів вищий, ніж у Росії, в 4 рази, ніж у Німеччині, в 3 рази, ніж у Польщі, в 2 рази, ніж у Греції, в 1,5 разу, ніж в Грузії, та лише трохи нижчий, ніж у Молдові.

Потрібно розуміти, що висока витратність, з одного боку, і низький платоспроможний попит, з іншого боку, є складовими негативного інвестиційного клімату України в очах потенційного інвестора. Інвестору не цікава економіка з такими базовими параметрами доходів-витрат, як українська.

І недарма журнал Economist прогнозує, що реальний ВВП України буде зростати лише на 2.1% на рік у перспективі 2019-2030 років, і лише на 1,1% на рік у перспективі 2031-2050 років!!!!

Ось власне таке майбутнє нас очікуватиме при продовженні нинішньої політики НБУ та Мінфіну .... Сподіваюсь, що перезавантаження влади сприятиме зміні підходів до державного управління економікою та зламу зазначених економічних тенденцій.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
20.08.2019
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^