Чи втратять банки 10 мільярдів гривень?

Чи втратять банки 10 мільярдів гривень? Чи втратять банки 10 мільярдів гривень?

/Обережно, в пості цифри/

Прочитав ось в газєтах, що за оцінкою НАБУ* банки втратять близько 10 мільярдів гривень внаслідок ухвалення закону про примусову реструктуризацію валютних кредитів населення (споживчі та іпотека).

Оцінка здалася ну дуууже великою. В нас стільки споживчих кредитів взагалі немає, якщо казати про працюючі. Вирішив собі порахувати.

  1. Всього в нас на 1 лютого (це останні детальні дані НБУ) було 34.2 мільярди валютних кредитів населення. З них 33 мільярди - це непрацюючі кредити, тобто у цьому випадку** ті, що не обслуговуються (причому дуже давно вже не обслуговуються). З цих 33 мільярдів 31.5 – це кредитний ризик, або пруденційні резерви, тобто, якщо сильно спрощувати, та сума, на повернення якої банки вже не розраховують. Збитки, понесені фактично, ще не понесені у бухобліку.
  2. Що відбудеться під час реструктуризації. Банки змушені будуть конвертувати валютні кредити в гривневі за курсом приблизно 16.5 грн/долар (середнє між нинішніми 28 та тими 5, коли кредити було надано). Отже 34 ярди перетворяться на 20, і це збиток, бо ж зобов’язання банків не змінюються. Мінус 14 мільярдів.
  3. Та все не так погано. Мінус 14 було б у тому разі, якщо б всі ці кредити були працюючими, й банки б не очікували там збитків. Це не так. Якщо валова вартість кредитів набагато менша, то й таких очікуваних збитків (резервів) під них менше. Розкриття (розформування, зменшення) резервів дозволить банкам компенсувати більшу частину збитків від переоцінки вартості кредитів. Якщо грубо рахувати, в цілому, а не в розрізі банків, то розкриття резервів компенсує приблизно 12.9 млрд з 14 млрд збитків.
  4. Відтак у сухому залишку лишиться десь близько 1.1 млрд збитків. Насправді трохи більше, бо є певні нюанси. Наприклад, недоотримані проценти від тих працюючих кредитів, які буде конвертовано в гривню за новим курсом. Навскідку це десь 400 мільйонів. Плюс недоотримані доходи тому, що ставка зміниться. Ще десь 100-150 млн. Тобто збиток виходить 1.6-1.8 млрд у гіршому разі. Це не 10 мільярдів.
  5. Причому значна частина цього збитку – це збитки від непрацюючих кредитів. Або, знову спрощуючи, це ті збитки, що окремі банки вже мали, якщо б по чесному, визнати раніше, але досі не зробили цього.
  6. Можна ще простіше. Не бухгаттерським, а кешевим методом. Кредитів видано на 34 мільярди, але банки розраховують отримати з тих 34 мільярдів лише 2.6 мільярди: 1.1 від працюючих та 1.5 від непрацюючих. Після реструктуризації за новим-старим курсом 2.6 ярдів перетворюються на 1.5 ярдів, тобто збитки складуть той самий мільярд-сто.
  7. Так, є ще «збитки» від прощення штрафів та пені. Та тут трохи філософське питання, чи вважати це збитками, бо ж все одно не платять тих штрафів, скільки їх не нараховуй. Що мільйон штрафів нарахуй, отримаєш нуль, що в три рази менше, все одно отримаєш нуль.
  8. Ще є відкрите питання – додаткові потенційні прибутки. В нас близько 12.5 мільярдів непрацюючих іпотечних кредитів. Після конвертації це буде 7.3 мільярди. Чи всі вони стануть працюючими? Ні, дуже навряд. Та певні кредити можуть перейти до працюючих та давати банку якийсь дохід. Бо ж зараз вони нічого вже не дають. Скільки це може бути – судити не беруся. Може всі 7 мільярдів, може два (і таким чином буде перекрито збитки від конвертації), може нуль. Та мабуть, таки не нуль. Щоправда, тут нюанс. Навіть якщо певні позичальники відновлять платежі по іпотеці, ще розтягнеться надовго – бо ж треба мінімум півроку сумлінного обслуговування, щоб визнати кредит працюючим та зменшити очікувані збитки від нього («розформувати резерви»). Це може розтягтися на кілька років і буде фактично непомітним на фоні інших доходів банків. Визнавати ж збитки доведеться швидко, це мінус в капітал банків, мінус в чистий прибуток, та й і мінус в бонуси менеджерів, що пообіцяли своїм акціонерам шалені прибутки, а ті будуть не такими шаленими.
  9. Надмірна гіперболізація всього – то якась наша загальна біда. «Плачь, карта сльозу любить», є таке майже офіційне правило в преферансі. Якщо банки та небанки застосовують ту гіперболізацію, значить, вона працює, і ті, хто приймають рішення, реагують саме на таке, на нібито великі втрати чи якісь завищені валюєйшени. Та вдовгу так не зіграти – люди просто перестануть в то вірити, як мені здається.

---

174282248 3840336139353321 6696646948793642464 n

*Так званого «Доброго НАБУ» - Незалежної асоціації банків України, бо є ще «Не дуже добрий НАБУ», тобто Національне антикорупційне бюро України.

**Це майже завжди так для кредитів населення, бо ж фактично єдиним критерієм для ‘непрацюючості’ там є прострочка. Для корпоративних кредитів – не завжди, там скоріше грає роль фінансовий стан.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
14.05.2021
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

By accepting you will be accessing a service provided by a third-party external to https://investgazeta.ua/

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^