Інструменти врегулювання заборгованості на ринку електроенергії

Інструменти врегулювання заборгованості на ринку електроенергії Інструменти врегулювання заборгованості на ринку електроенергії

Майже рік тому в Україні офіційно запрацював ринок електричної енергії. Його модель передбачає вільний доступ всіх гравців, однакові конкурентні умови та ринкове ціноутворення. Багато нових гравців встигли оцінити переваги сегментів електричного ринку «добу на перед» та «внутрішньодобового балансування».

Разом із тим перехід до ринкових умов та об’єктивні фактори «оголили» проблеми фінансової дисципліни в розрахунках як за поставлену електроенергію, так і за послуги з її розподілу та передачі. У цій статті ми не зосереджуватимемось на таких проблемах та джерелах їх виникнення, а розглянемо інструменти, запропоновані законодавцями для якнайшвидшого вирішення нагальних проблем та стабілізації ситуації.

Отже, 17 червня Верховна Рада прийняла у другому читанні проєкт Закону про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії. Закон визначає правові, економічні та організаційні засади, пов’язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України. А його метою є повне погашення такої заборгованості.

Законопроєкт пропонує учасникам ринку такі інструменти врегулювання заборгованості:

  • списання заборгованості;
  • відступлення права вимоги та переведення боргу;
  • використання у розрахунках ОВДП.

Зупинимося на кожному з інструментів детальніше.

Списання заборгованості

Цей інструмент застосовується до безнадійних боргів, аналіз яких доводить безперспективність вжиття заходів щодо їх стягнення або витрати на це перевищують ймовірну суму стягнення. Комерційні структури щорічно досліджують структуру дебіторської заборгованості та списують безнадійні борги для «очищення» балансу та підвищення своєї інвестиційної привабливості. Резерв під сумнівні борги формується завчасно та відображається у фінансовій звітності підприємства. Податкове законодавство дозволяє «безболісне» списання боргів за умови доведення вжиття всіх достатніх та допустимих заходів для їх стягнення.

Разом із тим, державні підприємства обмежені у своєму праві ефективно управляти дебіторською заборгованістю, у тому числі й списувати її. Такі рішення не належать до компетенції виконавчих та наглядових органів. Отже, проведений парламентаріями аналіз боргів на оптовому електричному ринку показав необхідність законодавчого закріплення їх списання енергії за умови виконання певних умов.

Статтею 4 законопроєкту передбачено:

  1. Списання заборгованості підприємств вугільної галузі за електроенергію перед Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».
  2. Списання заборгованості Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед оптовим постачальником електроенергії, в обсязі, що не перевищує списаних боргів підприємств вугільної галузі.
  3. Списання заборгованості державного підприємства «Енергоринок» перед ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО», в обсязі, що не перевищує списаних боргів Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Отже, законопроєкт визначає механізм «ланцюжкового» списання дебіторської заборгованості ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО» та, відповідно, списання кредиторської заборгованості підприємств вугільної промисловості.

Відступлення права вимоги та переведення боргу

Цей інструмент достатньо поширений серед комерційних структур. За своєю правовою природою відступлення та переведення боргу є схожими та полягають у заміні однієї або декількох сторін в первісному зобов’язанні. Він застосовується тоді, коли певний суб’єкт господарювання, як правило це спеціалізована фінансова компанія, мають намір викупити заборгованість покупця та володіють достатнім фінансовим потенціалом для сплати заборгованості у повному обсязі протягом короткого проміжку часу.

Цей інструмент може застосовуватись також і тоді, коли якесь підприємство є одночасно і дебітором, і кредитором. Тоді, з метою пришвидшення розрахунків, відбувається переведення боргу та залік вимог. Перевагою є відсутність банківських транзакцій та одночасне зарахування вимог на підставі акту заліку.

Тобто, суб’єкти такого правочину істотно економлять час, пов’язаний із проведенням розрахунків. Особливо ефективно залік працює саме для державних підприємств, коли погодження кожної банківської операції вимагає стільки ж часу, скільки погодження одного договору та акту заліку.

Що ж таки пропонується відступити або перевести? 

Після підтвердження заборгованості за електричну енергію, яка залишилась непогашеною, державне підприємство «Енергоринок» визначатиме обсяг боргу кожного свого дебітора, що має бути сплачений кожному своєму кредитору, який розраховуватиметься у відсотковому значенні виходячи з співвідношення суми боргу «Енергоринку» перед конкретним кредитором у співвідношенні до загальної суми боргу перед всіма кредиторами. Потім «Енергоринок» здійснюватиме заміну сторони у зобов’язанні на залишок дебіторської або кредиторської заборгованості, яка виникла на дату запровадження нового ринку електричної енергії (тобто на 01 липня 2019 року).

Варто зауважити, що учасниками таких операцій можуть бути виключно суб’єкти господарювання, які до дати початку дії ринку електричної енергії, були стороною за договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996, та здійснювали (здійснюють) господарську діяльність, пов'язану з диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії; передачею електричної енергії; постачанням електричної енергії; розподілом електричної енергії; оптовим постачанням електричної енергії, тощо.

Заміна сторони у зобов’язанні здійснюватиметься відповідно до примірного договору, який має бути затверджений Кабінетом міністрів в місячний строк після набрання чинності розглядуваним законом.

Зазначені вище два механізми спрямовані на повне одночасне «анулювання» дебіторської та кредиторської заборгованостей ДП «Енергоринок» з метою подальшої його ліквідації. І це прямо передбачено законопроєктом. Рішення про таку ліквідацію прийматиметься Кабінетом міністрів додатково після реалізації положень розглядуваного нормативно-правового акту.

Використання у розрахунках ОВДП

Безпрецедентний випадок врегулювання заборгованості для енергетичної галузі України. Списані борги «Енергоатому» та «Укргідроенерго» законодавці пропонують конвертувати у внутрішню державну позику, емітувати на суми списаних боргів відповідні облігації та внести їх до капіталу відповідних державних компаній шляхом збільшення їх статутних капіталів.

Про які суми йде мова?

Ймовірно, мова йде про 9,8 млрд. грн. заборгованості ДП «Енергоринок» перед «Енергоатом» та 1,68 млрд. грн. заборгованості перед «Укргідроенерго». Ці суми не враховують інфляційні втрати та штрафні санкції. Про них не йдеться й у проєкті закону. То ж ймовірно, буде випущено ОВДП на 9,8 млрд. грн. для «Енергоатому» та 1,68 млрд. грн. для «Укргідроенерго».

Суми цілком підйомні для України. Зазначимо, що відповідно до інформації Міністерства фінансів України станом на 01 червня 2020 року в обігу перебувають облігації на загальну суму 1,5 трлн. грн. Українські ОВДП користуються значним попитом серед іноземних та внутрішніх інвесторів.

Так, наприклад, на нещодавньому аукціоні від 23 червня Україна розмістила гривневих ОВДП на загальну суму 1 143,0 млн, грн. При цьому попит значно перевищував пропозицію. Для короткострокових облігацій з погашенням 30.09.2020 попит перевищив пропозицію у 1,85 рази, з погашенням 25.11.2020 – у 2,15 рази. Варто відмітити високий попит і на середньострокові облігації з погашенням 15.02.2023.

То ж як саме можна використати ОВДП для розрахунків в енергетичній галузі?

  • По-перше, ОВДП можуть виконати роль застави при отриманні кредитів.

При цьому банки звільненні від формування резервів під такі кредити, а також це дозволяє обійти нормативи кредитного ризику Н7 та Н8. Це економічні нормативи, встановлені Національним банком України з метою зменшення банківських ризиків, та недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань. А норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів.

  • По-друге, власне ОВДП можуть бути використані державним підприємством як інструмент розрахунків із підрядниками та постачальниками.

Ці цінні папери мають дуже високу ліквідність на вторинному ринку та є привабливим інструментом для інвестицій як корпоративного сектору так і фізичних осіб. Підрядники, які отримуватимуть від «Енергоатому» в якості розрахунку ОВДП, можуть так само отримати кредит під їх заставу, або ж конвертувати у живі гроші продавши на вторинному ринку.

Є й інша альтернатива – лишити ОВДП на балансі підприємства в якості інструменту збереження та примноження капіталу.

Ми високо оцінюємо ефект від прийняття законопроєкту №2386 про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, та вважаємо, що його імплементація дозволить вирішити питання ліквідності енергетичної галузі та забезпечити належний рівень енергетичної безпеки держави.

Читайте также:

 

Комментарии

Нет созданных комментариев. Будь первым кто оставит комментарий.
Уже зарегистрированны? Войти на сайт
Гость
30.10.2020
Если вы хотите зарегистрироваться, пожалуйста заполните формы имени и имя пользователя.

Изображение капчи

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^