Одна з проблем ФБ і суспільної дискусії - відсутність достовірної і детальної інформації. Це має два негативних наслідки. Перше, якщо не має фактів люди просто вимушені спиратись на ідеологію: за чи проти МВФ, за чи проти індустріальних парків, за чи проти ПнВК, бюджетного дефиціту в ковідний рік, обмеження ціни на газ, наглядових рад, протекціонізму, локалізації або підтримки промисловості.

Депутати близькі до групи «ви самі знаєте кого» пишуть, що співпраця з МВФ «потребує перегляду». Ні, не потребує. У нас є різні позиції по певних питаннях. І ідуть досить тверді та складні перемовини. Це важко, але це нормально. І це ніяк не означає, що потрібно «робити повний перегляд». МВФ є нашим стратегічним партнером.

1. Різниця між ціною нафтогаз та облгаз збутами зросла з 5% в липні (коли відмінили ПСО) до 40-47%. Єдиний виняток - вересень (21%).

1.«Досить жити у кредит». Майже всі країни живуть у кредит. Нічого поганого в цьому немає. Уряди позичають гроші для інвестиції в розвиток і для соціальних виплат, коли не вистачає надходжень від податків або економіка знаходиться в кризі. І виплачують ці кредити, коли ситуація покращується.

Мій коментар про фінансування і "друк грошей" стосується виключно ситуації з локдауном в найближчі два тижні. Уряд пропонує ввести локдаун вихідного дня, тобто наполовину локдаун.

Розпочнемо зі стандартних прийомів, які використовують політики та експерти на практиці. По-перше, часто просто відповідають, що зовнішнього управління немає як такого. І наводять аргументи про незалежність України, президента, Верховної Ради, уряду, тощо. Але така відповідь слабка. Ви захищаєтесь. І вам дуже легко опонувати, наводячи приклади вимог МВФ, позиції посольств по анти-корупційній реформі, або наявності іноземців в номінаційному комітеті, який визначає членів наглядових рад держпідприємств.

У 2004 році, я отримав свою першу роботу після аспірантури в Боннському університеті в Німеччині. Тоді я запитав у колег як в їхній країні правильно заощаджувати на старість. Мені сказали, щоб на державну пенсію я не розраховував. Бо коли дійде черга до мене і я вийду на пенсію, пенсійна система Німеччини буде банкротом. Через демографію. Бо люди живуть все довше, а народжують дітей все менше. Тому державна пенсія хоч і буде, але неадекватно маленька. Вони порадили, щоб я на цю пенсію не розраховував і накопичував сам. Що я і роблю.

Імпортозаміщення - це політика державного регулювання, коли імпорт штучно стає дорожчим. Наприклад, вводяться додаткові податки на імпорт, надаються цінові преференції національним виробникам, або забороняється державним підприємствам купувати імпортні товари.

Державою мають керувати романтики, а не досвідчені професіонали. Теоретики, а не практики. Наївні лідери, а не досвідчені прагматисти. Бо перші хочуть і будуть намагатись змінити країну, а другі вірять, що нічого змінити не можна і будуть захищати статус кво. А Україні потрібні швидкі революційні зміни системи на краще, а не поступові, обережні, компромісні кроки.

Зараз популярна ідея зниження зарплати чиновникам та керівництву держпідприємств. Мовляв, це не приватний сектор, зарплати в державі платять платники податків, і держава не може собі дозволити платити ринкові зарплати.