Минулого тижня ціни на газ в Європі перевищили позначку у $400 за тис. куб. м - це 13-річний максимум. Зрозуміло, що за європейськими цінами вгору піде й ціна на нашому ринку.

Як відомо, на парламентських виборах 2019 року я балотувався від партії Голос і відповідав у її штабі за програмний напрямок. Деолігархізація була однією з програмних пропозицій Голосу на виборах і ми вийшли з ініціативою антиолігархічного законопроекту, метою якого було б відділення олігархів від впливу на медіа та політику.

У квітні НБУ перерахував до бюджету менше коштів, ніж було передбачено бюджетним планом - 24,4 млрд проти 33 млрд. Це традиційна проблема - за законом, НБУ перераховує кошти відповідно до підтвердженої аудитом звітності, яка з'являється пізніше, ніж затверджується державний бюджет (куди, натомість, хронічно закладають завищену суму доходів від НБУ).

План по доходах дещо перевиконується, план по запозиченнях сильно недовиконується. Зокрема, зовнішніх запозичень через чергові проблеми у стосунках з МВФ уряд не робить взагалі.

Дистанційна місія МВФ завершилася безрезультатно, рішення про перегляд програми та виділення чергового траншу не прийнято. Чому так сталося, які будуть наслідки, і що з цим всім робити?

Найперше, юридичне обґрунтування запровадженого регулювання - ст. 3 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", яка дає Кабміну право вводити регулювання граничних цін на соціально значущі товари (список яких Кабмін визначає сам). В цьому законі прямо не прописано, що держава зобов'язана компенсувати бізнесу втрати від такого регулювання. Втім, логіка інших законів до цього тяжіє, тому напевно судові позови з вимогами компенсувати втрати можливі.

Так вже сталося, що два роки поспіль мого життя були частково присвячені перемовинам з МВФ про ціни на газ. Тому в ідею про те, що можна повернути адміністративне регулювання цін на газ і не розірвати при цьому стосунків з Фондом, я жодним чином не вірю. А без стабільної підтримки МВФ ми ні бюджет 2021 не профінансуємо, ні пікові виплати за боргами в вересні не пройдемо.

1. Навіть після того, як міжнародні партнери врятували уряд від кризи неплатежів наприкінець грудня, бюджет сильно недовиконується. Станом на 28 грудня, неоплачені фінансові зобов’язання Казначейства становлять 17 млрд: порівняйте це з 3,7 млрд на кінець 2019 року, коли бюджет теж важко виконувався. Більше ніж 7 млрд неоплачених зобов’язань - захищені видатки.

Минулого тижня в динаміку бюджетної кризи втрутився новий фактор - фінансова підтримка з боку західних країн та міжнародних організацій. Однак, навіть попри таку підтримку, ситуація з державним бюджетом залишається глибоко проблемною.