Chief of Department for Economic and Mathematical Modelling Department of Financial Management

Иван Богдан

Лише факти: про конфлікт інтересів у Нацбанку

Про конфлікт інтересів у Нацбанку Про конфлікт інтересів у Нацбанку Фото: www.radiosvoboda.org
r1

Чому залишилося питання належного незалежного контролю за ефективністю роботи центрального банку

Читать дальше
Иван Богдан

Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами

Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами Фото: pixabay.com

Напередодні початку 20-річного циклу виплат України за державними деривативами або ВВП-варантами (згідно умов дефолту України від 2015 року) цікаво проаналізувати, а чи міг наш Уряд отримати інші умови угоди про про реструктуризацію та часткове списання зовнішнього державного боргу?

Як відомо, сума реструктуризації склала 18 млрд, з яких 3,6 млрд. Було «списано» (на умовах компенсації у вигляді 15-40% приросту ВВП протягом наступних 20 років), а 14,4 - реструктуризовано.

Безпосередній порядок розрахунку суми виплат за ВВП-варантами передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 912 

За результатами власних модельних розрахунків, навіть при помірних темпах зростання ВВП на середньому рівні 4,3% на рік, сумарний обсяг виплат за 20 років складе 26 млрд. дол.

Виникає логічне запитання, а чи міг Мінфін в 2015 році претендувати на інші умови дефолту?

Проаналізувавши факти я прийшов до висновку, що міг.

Незважаючи на вкрай специфічні першопричини утворення боргу України (військова агресія РФ і зміна вектора розвитку країни), Уряд України домовився з кредиторами на вкрай невигідних умовах (умовах, які були набагато гірші стандартних практик, які вже застосовуються в світі – в Аргентині, Греції ...  див. табл.), а саме:

  1. сума «списання» (3,6 млрд. дол.) була вкрай малою - списано тільки 20% проблемного боргу. У світовій практиці 1998-2010 рр. існували прецеденти списання до 81,5% боргу (Ірак, 2004). Стандартним підходом визначення рівня списання є поточні котирування державних цінних паперів на вторинному ринку. Єврооблігації України в 2014-15 роках котирувалися на рівні 55-60% від номіналу. Тобто при загальній сумі реструктуризації (близько 18 млрд. дол.) - «торгуватися» потрібно було про 7-10 млрд. «списання».
  2. ВВП-варанти України передбачають «повернення» списаного боргу у вигляді 15-40% приросту ВВП, що критично багато, наприклад, для Аргентини відсоток «вилучення» становить 5% додаткового приросту ВВП.
  3. Верхня межа сумарних виплат за ВВП-варантами України – необмежена, що також є унікальним випадком в світовій практиці. В результаті виплати можуть скласти навіть 100 млрд дол, якщо економіка України буде розвиватися як економіка Китаю.

Зазначене вказує або на недостатню професійність складу  або про конфлікт інтересів.

Підписана угода фактично ставить хрест на більшості планів довгострокового розвитку України. 

Цікаво, що державні органи України свідомо ігнорують проблему ВВП-варантів. Начебто її не існує взагалі.

Станом на червень 2019 р. Уряд України не представив жодного документа з оцінкою майбутніх виплат за ВВП-варантами та можливими ризиками збільшення боргових зобов’язань держави у зв’язку з такими виплатами. В останній Cередньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019–2022 роки Уряд України лише обмежився згадуванням про наявність такого інструмента, як «державні деривативи», які «не є частиною державного боргу України». 

Хоча міжнародними стандартами рекомендується складати та розповсюджувати дані щодо похідних фінансових інструментів в якості довідкової інформації до статистики державного боргу. Оскільки  такі контракти можуть збільшувати прямі зобов’язання держави, а у разі якщо зайвих коштів на їх погашення в державному бюджеті  не буде. 

Мінекономрозвитку спільно з ООН в 2017 році   склав  Національну доповідь "Цілі сталого розвитку: Україна" (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=22e86f94-a9dd-421e-adcb-e38748a4b7cb), згідно з якою очікується, що в 2025-2030 роках економіка України буде зростати з темпами 6,5-7,0% на рік., забувши вказати про те, що така динаміка згенерує виплати зовнішнім кредитрам на рівні 21,4 млрд. дол. лише за перші 10 років дії угоди про реструктуризацію державного боргу України. 

Тобто такий механізм виплат підрізає потенційні можливості економічного відновлення утворюючи безкінечний борговий цикл. Недарма журнал Economist прогнозує, що середній темп ВВП України у перспективі 2031-2050 р буде складати лише 1,1% на рік. При таких темпах звісно, що кредитори отримають "нуль", а українці - "мінус".Снимок

Читать дальше
Иван Богдан

История о том, как мы будем рассчитываться с внешними кредиторами

История о том, как мы будем рассчитываться с внешними кредиторами История о том, как мы будем рассчитываться с внешними кредиторами Фото: www.flickr.com

2019 год является первым годом, по результатам которого Украина должна будет делать выплаты внешним кредиторам, в случае если прирост ВВП страны превысит 3% в год.

Читать дальше
Иван Богдан

Чому в Україні не працює інфляційне таргетування?

Чому в Україні не працює інфляційне таргетування? Чому в Україні не працює інфляційне таргетування? Фото: zavarnik.biz

Розуміння того, чому інфляційне таргетування (далі – ІТ) не працює в Україні нерозривно пов'язане з розумінням фундаментальних проблем економіки. Ключова проблема - низький рівень життя і низькі темпи економічного зростання.

Читать дальше
Иван Богдан

Вибори Пезидента України та структура економіки України

Вибори Пезидента України та структура економіки України Вибори Пезидента України та структура економіки України Фото: konkurent.in.ua
Нет описания фото.

За дивним збігом, результат виборів Президента України віддзеркалює пріоритети структурної підтримки економіки, як їх бачив уряд Порошенко-Гройсмана.

Читать дальше
Иван Богдан

Державні позики: як в Україні гроші крадуть

Як в Україні гроші крадуть Як в Україні гроші крадуть

13 березня 2019 р. Мінфін оголосив про розміщення Єврооблігацій на суму 350 млн. дол. США за ставкою 9,75% річних. Ставка запозичення – захмарно висока. Різниця із ставкою валютних запозичень, які Мінфін має можливість залучити на внутрішньому ринку (через розміщення валютних ОВДП), сягає 3-3,5 відсоткових пункти (!!!!). Тим більше, що зараз на внутрішньому валютному ринку склалася сприятлива ситуація із пропозицією валюти.

Читать дальше

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов
Курсы основных криптовалют

 

^