Chief of Department for Economic and Mathematical Modelling Department of Financial Management

Иван Богдан

Світовий банк презентував звіт про освіту в Україні: Є питання

Світовий банк презентував звіт про освіту в Україні: Є питання Світовий банк презентував звіт про освіту в Україні: Є питання
р1

Світовий банк презентував доповідь "Дослідження сфери освіти в Україні" ("Review of the Education Sector in Ukraine. Moving toward Effectiveness, Equity and Efficiency")

Читать дальше
Иван Богдан

Як Росія сама себе "покарала"

Як Росія сама себе "покарала" Як Росія сама себе "покарала"

Дивні речі відбувалися у 2015 році. Як відомо Уряд Януковича у 2013 році отримав 3 млрд. дол. від Уряду Росії на умовах випуску ОЗДП.

Читать дальше
Иван Богдан

Валютна політика НБУ - непередбачувана і алогічна

Валютна політика НБУ - непередбачувана і алогічна

Напередодні розгляду проекту нового програмного документа НБУ «Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік» (далі - ОЗГКП) корисно згадати як НБУ складав та дотримувався попередньої версії цього документу «... на 2019 рік». 

Читать дальше
Иван Богдан

Про середню зарплату в Україні та Польщі

Про середню зарплату в Україні та Польщі Про середню зарплату в Україні та Польщі

Останнім часом в медіа-середовищі набирає популярності теза про начебто подолання «зубожіння» в Україні, про феноменальне зростання ДОЛАРОВОЇ середньої заробітної плати і таке інше,

Читать дальше
Иван Богдан

Україна - «найбільш вражаючий емітент з регіону колишніх членів СНД»

Україна - «найбільш вражаючий емітент з регіону колишніх членів СНД» Фото: pixabay.com/ru/users/stevepb-282134/
Cbonds

Євробонди України, що випущені за Президента Порошенка Урядом Гройсмана та Міністерством фінансів Маркарової користуються високим попитом на міжнародних вторинних ринках капіталу.

Читать дальше
Иван Богдан

Чи такі уже й великі витрати державного бюджету на оплату праці?

Чи такі уже й великі витрати державного бюджету на оплату праці? Чи такі уже й великі витрати державного бюджету на оплату праці?
Снимок ДВОП

Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями традиційно супроводжується рекомендаціями скоротити витрати держави на оплату праці.

Читать дальше
Иван Богдан

Скільки інвестицій потрібно Україні?

Скільки інвестицій потрібно Україні? Скільки інвестицій потрібно Україні?
Снимок2

Протягом 2016-2018 рр. інвестиції (валове нагромадження основного капіталу України) зростають з темпами 15-20% на рік.

Читать дальше
Иван Богдан

Ще раз про ВВП-варанти

Ще раз про ВВП-варанти Ще раз про ВВП-варанти
Табл варанти

Ще раз повертаюсь до питання реструктуризації зовнішнього державного боргу на умовах уряду Яценюка та зовнішніх кредиторів (2015 р.), згідно яких Україна навіть при помірних темпах ВВП в 3,5-4,5% зобов'язана буде сплатити зовнішнім кредиторам протягом наступних 20 років суму близько 25 млрд. дол. взамін списаних 3,6 млрд. дол.

Читать дальше
Иван Богдан

Лише факти: про конфлікт інтересів у Нацбанку

Про конфлікт інтересів у Нацбанку Про конфлікт інтересів у Нацбанку Фото: www.radiosvoboda.org
r1

Чому залишилося питання належного незалежного контролю за ефективністю роботи центрального банку

Читать дальше
Иван Богдан

Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами

Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами Державні деривативи 2015 року - аналіз адекватності домовленостей з кредиторами Фото: pixabay.com

Напередодні початку 20-річного циклу виплат України за державними деривативами або ВВП-варантами (згідно умов дефолту України від 2015 року) цікаво проаналізувати, а чи міг наш Уряд отримати інші умови угоди про про реструктуризацію та часткове списання зовнішнього державного боргу?

Як відомо, сума реструктуризації склала 18 млрд, з яких 3,6 млрд. Було «списано» (на умовах компенсації у вигляді 15-40% приросту ВВП протягом наступних 20 років), а 14,4 - реструктуризовано.

Безпосередній порядок розрахунку суми виплат за ВВП-варантами передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 912 

За результатами власних модельних розрахунків, навіть при помірних темпах зростання ВВП на середньому рівні 4,3% на рік, сумарний обсяг виплат за 20 років складе 26 млрд. дол.

Виникає логічне запитання, а чи міг Мінфін в 2015 році претендувати на інші умови дефолту?

Проаналізувавши факти я прийшов до висновку, що міг.

Незважаючи на вкрай специфічні першопричини утворення боргу України (військова агресія РФ і зміна вектора розвитку країни), Уряд України домовився з кредиторами на вкрай невигідних умовах (умовах, які були набагато гірші стандартних практик, які вже застосовуються в світі – в Аргентині, Греції ...  див. табл.), а саме:

  1. сума «списання» (3,6 млрд. дол.) була вкрай малою - списано тільки 20% проблемного боргу. У світовій практиці 1998-2010 рр. існували прецеденти списання до 81,5% боргу (Ірак, 2004). Стандартним підходом визначення рівня списання є поточні котирування державних цінних паперів на вторинному ринку. Єврооблігації України в 2014-15 роках котирувалися на рівні 55-60% від номіналу. Тобто при загальній сумі реструктуризації (близько 18 млрд. дол.) - «торгуватися» потрібно було про 7-10 млрд. «списання».
  2. ВВП-варанти України передбачають «повернення» списаного боргу у вигляді 15-40% приросту ВВП, що критично багато, наприклад, для Аргентини відсоток «вилучення» становить 5% додаткового приросту ВВП.
  3. Верхня межа сумарних виплат за ВВП-варантами України – необмежена, що також є унікальним випадком в світовій практиці. В результаті виплати можуть скласти навіть 100 млрд дол, якщо економіка України буде розвиватися як економіка Китаю.

Зазначене вказує або на недостатню професійність складу  або про конфлікт інтересів.

Підписана угода фактично ставить хрест на більшості планів довгострокового розвитку України. 

Цікаво, що державні органи України свідомо ігнорують проблему ВВП-варантів. Начебто її не існує взагалі.

Станом на червень 2019 р. Уряд України не представив жодного документа з оцінкою майбутніх виплат за ВВП-варантами та можливими ризиками збільшення боргових зобов’язань держави у зв’язку з такими виплатами. В останній Cередньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019–2022 роки Уряд України лише обмежився згадуванням про наявність такого інструмента, як «державні деривативи», які «не є частиною державного боргу України». 

Хоча міжнародними стандартами рекомендується складати та розповсюджувати дані щодо похідних фінансових інструментів в якості довідкової інформації до статистики державного боргу. Оскільки  такі контракти можуть збільшувати прямі зобов’язання держави, а у разі якщо зайвих коштів на їх погашення в державному бюджеті  не буде. 

Мінекономрозвитку спільно з ООН в 2017 році   склав  Національну доповідь "Цілі сталого розвитку: Україна" (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=22e86f94-a9dd-421e-adcb-e38748a4b7cb), згідно з якою очікується, що в 2025-2030 роках економіка України буде зростати з темпами 6,5-7,0% на рік., забувши вказати про те, що така динаміка згенерує виплати зовнішнім кредитрам на рівні 21,4 млрд. дол. лише за перші 10 років дії угоди про реструктуризацію державного боргу України. 

Тобто такий механізм виплат підрізає потенційні можливості економічного відновлення утворюючи безкінечний борговий цикл. Недарма журнал Economist прогнозує, що середній темп ВВП України у перспективі 2031-2050 р буде складати лише 1,1% на рік. При таких темпах звісно, що кредитори отримають "нуль", а українці - "мінус".Снимок

Читать дальше

Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:

Проверь своего бизнес-партнера

Сервис «Проверь своего бизнес-партнера» - получи информацию о компании по коду ЕГРПОУ, названию компании или фамилии руководителя.

 

Курсы валют

Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США
ЕВРО
Фунт стерлингов

 

^