Як підприємці не сподівалися, що прийняття нових порядків істотно змінить підхід податківців в бік прозорості щодо підстав зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а також включення платників до ризикових, однак такі сподівання виявилися марними.
Візьмемо до уваги ситуацію, коли одна юридична особа реорганізувалася шляхом виділу та передала новостворюваній юридичній особі основні засоби (далі - ОЗ). Строк корисного використання ОЗ (беремо до уваги транспортні засоби) за п.п. 138.3.3 ПКУ - 5 років, який протягом 3 років амортизувався у попередника. Тож виходячи із якого строку підприємство-правонаступник має амортизувати отримані на баланс ОЗ?
Сьогодні за темпами зростання ІТ-послуги випереджають усі інші види послуг та продовжують динамічно розвиватися. Тож не дивно, що в останні роки серед молоді все дедалі популярнішою стає IT-галузь. Це викликано великим заробітком, специфічною і своєрідною роботою, яка за часту, надає можливість працювати «фрілансером», а отже не передбачає залежності, в тому числі від графіку роботи, офісу роботодавця, а для роботодавців це й ще цікаво оптимізацією оплати праці, відсутністю трудових і соціальних гарантій для працюючого та клопотів щодо його звільнення.
Економічний розвиток будь-якої країни значною мірою залежить від ефективності торгового посередництва, яке сьогодні в Україні набуває все більшого поширення серед суб’єктів господарювання завдяки оперативності й гнучкості в роботі з клієнтами, що призводить до значного зростання обсягів продажів та, відповідно, є вигідним для всіх сторін таких правовідносин.
Комерційне посередництво – достатньо новий вид цивільно-правових відносин в Україні, що виникає, як правило, на підставі агентського договору.
Вважається, що агентський договір є набуттям англосаксонської правової системи. Звісно, агентський договір досить поширений в Англії та Америці, а також у державах, що обрали англо-саксонську правову модель.
03.10.2017 р. після прийняття ВРУ закону №6232 та подальшого його підписання 22.11.2017 р. Президентом України, було зроблено черговий крок у судовій реформі. Так, згаданий закон, який набув чинності 15.12.2017 р., суттєво змінює «правила гри» у суді, оскільки вносить зміни у норми процесуальних кодексів, зокрема до господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), який викладений в новій редакції. З огляду на зазначене, актуальними залишаються питання з боку суб’єктів господарювання про те, як такі зміни вплинуть на захист їхнього бізнесу? Таким чином, виникла потреба в детальному аналізі нового ГПК, зокрема процесуальних норм, які безпосередньо стосуватимуться захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання.
Залежно від виду правовідносин, основоположне право на працю, яке закріплене в ст. 43 Конституції України, може знайти своє відображення у двох видах: у формі трудового договору (далі – ТД), що виникає після укладення ТД між роботодавцем (юридичною або фізичною особою) і працівником, та регулюються Кодексом Законів про працю (далі – КЗпП) та у формі цивільно-правового договору (далі – ЦПД), що виникає після укладення ЦПД між замовником (фізичною або юридичною особою) і виконавцем та регулюються Цивільним Кодексом України (далі – ЦКУ).
Одразу варто зазначити що, чинне законодавство чітко закріплює право фізичних та юридичних осіб на створення приватної архівної установи (далі – ПАУ). Так, ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (далі - Закон про НАФ) — зазначає, що архівним установам, котрі засновані фіз- та/або юрособами приватного права, дозволено зберігати архівні документи, що не належать державі та територіальним громадам (ст. 33 Закону про НАФ). Строки зберігання архівних документів у зазначених архівних установах визначаються договором, укладеним засновником з власником документів або уповноваженою власником особою, з урахуванням мінімальних строків зберігання документів, визначених відповідно до законодавства. Договором визначається також місце подальшого зберігання документів у разі ліквідації зазначених архівних установ.
03.10.2017 р., після прийняття ВРУ закону №6232 та подальшого його підписання 22.11.2017 р., Президентом України, було дано старт судовій реформі. Так, згаданий закон, який набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, істотно змінює «правила гри» у суді, оскільки вносить зміни у норми процесуальних кодексів (господарського, цивільного, адміністративного судочинства), які викладені в новій редакції. У зв’язку із чим, актуальними залишаються питання з боку суб’єктів господарювання, - як такі зміни вплинуть на їх бізнес?
Новые блоги
Популярные темы:
Подписаться на новые блоги на платформе Инвестгазета:
Курсы валют
Официальные курсы основных валют (НБУ) на сегодня
Доллар США | |
ЕВРО | |
Фунт стерлингов |